Зміст екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації. Педагогічні умови формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації та перевірка методики їх ефективності.
Аннотация к работе
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Науковий керівник? доктор педагогічних наук, професор Лузан Петро Григорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри педагогіки Національного аграрного університету. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сидоренко Віктор Костянтинович, завідувач кафедри трудового навчання та креслення, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться 27 жовтня 2006 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м.Саме тому, так важливо підвищувати екологічну культуру майбутніх спеціалістів, особливо аграрного спрямування, адже сільськогосподарська діяльність - є екологічним фактором, який здійснює сильний вплив на природне середовище. Майбутня виробнича діяльність випускників вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації передбачає активний вплив на природне середовище, і ця особливість детермінує потребу в їхній ґрунтовній екологічній підготовці, створення певної системи формування екологічної культури студентів. Аналіз стану формування екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників свідчить про наявність деяких суперечностей між: - соціальним запитом на підготовку фахівців-аграрників, здатних гуманно освоювати природне середовище, і реальним рівнем сформованості їх екологічної культури; Водночас ученими ще недостатньо приділено уваги проблемі формування екологічної культури студентів-аграрників, виявленню високоефективних форм, методів і засобів їх екологічної освіти та екологічного виховання. Необхідність подолання вищезазначених суперечностей, а також відсутність системних досліджень щодо формування екологічної культури студентів-аграрників зумовили вибір теми дисертації: ?Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації”.У першому розділі дисертації - „Теоретичні аспекти формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів” - викладено результати історико-педагогічного аналізу проблеми формування екологічної культури в педагогічній теорії та практиці, розкрито сутність та структуру поняття “екологічна культура особистості”, обґрунтовано педагогічні умови і розроблено структурну модель формування екологічної культури студентів-аграрників. Результати проведеного аналізу досліджень, які присвячені проблемі формування екологічної культури особистості, свідчать, що, з одного боку, накопичено достатній теоретичний і практичний досвід, глибоко розглянуті загальнонаукові, педагогічні, психологічні та методологічні аспекти даної проблеми, але, з іншого боку, недостатньо досліджені питання присвячені формуванню екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. У другому розділі - „Формування екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю” - розглянуто практичну підготовку на основі діяльнісного підходу як основного чинника формування екологічної культури студентів, розроблено методику системної реалізації педагогічних умов формування екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів; обґрунтовано показники, критерії і рівні її сформованості; визначено етапи організації та методику проведення констатувального і формувального експериментів; здійснено аналіз, систематизацію та узагальнення їх результатів. За результатами матеріалів констатувального зрізу зроблено такі висновки: а) традиційна організація навчально-виховного процесу у вищих аграрних навчальних закладах I-II рівнів акредитації недостатньо сприяє формуванню екологічної культури студентів; б) у практиці екологічної підготовки майбутніх молодших спеціалістів має місце неузгодженість напрямків екологічної освіти, екологічного виховання та еколого-практичної діяльності як дієвих складових формування екологічних знань, поглядів, переконань, еколого-гуманних рис особистості; в) недостатня екологічна підготовка випускників аграрних технікумів і коледжів детермінована низькою переконаністю педагогічних працівників в необхідності екологізації навчально-виховного процесу; г) існує нагальна потреба у створенні методики реалізації педагогічних умов формування екологічної культури студентів засобами екологічної освіти та виховання шляхом залучення майбутніх молодших спеціалістів до еколого-практичної діяльності.