Визначення сутності екологічної культури молодших школярів. Обґрунтування змісту, форм і методів формування в учнів початкових класів екологічного світосприйняття. Використання творів мистецтва як засобу "естетичного діалогу" з об"єктами природи.
Аннотация к работе
У науковій теорії світосприймання людини й природи як єдиної космічної цілісності, розробленій В.Вернадським та його послідовниками, особливо очевидна необхідність формування у підростаючого покоління екологічної культури, що сприяє успішному проведенню заходів з охорони навколишнього середовища та "благоговійному" ставленню людей до життя в усіх його проявах як найвищої цінності. У науковій літературі недостатньо розкрито особливості формування екологічної культури молодших школярів засобами мистецтва, специфіку естетичного бачення учнями природи та систему роботи з формування екологічної культури молодших школярів у взаємодії школи і сімї. Існуюча організація процесу формування екологічної культури в молодших школярів не задовольняє потребам сучасного суспільства, оскільки містить багато суперечностей, а саме: поставлені вимоги до духовного розвитку особистості не відповідають ступеневі сформованості її екологічної культури; практика формування екологічної культури дітей не відбиває рівня теоретичних наробок із цього питання; учителі не готові до формування в школярів екологічної культури та до використання творів українського й світового мистецтва в навчально-виховному процесі. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні змістової сутності екологічної культури молодших школярів, визначенні педагогічних умов її ефективного формування у дітей засобами мистецтва. естетичний інтерес до живої й неживої природи (чутливість до естетичної привабливості природних обєктів, здатність реагувати на прекрасне в природі, досвід спілкування з природою, естетичне сприйняття природи, усвідомлення життєвого значення природи, потреба в спілкуванні з природою, цікавість, допитливість, пізнавальний інтерес);Актуальність дослідження обумовлена пошуком сучасним суспільством шляхів контролю та стабілізації екологічної ситуації; необхідністю швидкого відновлення культурних цінностей та відродження духовності як головної умови для вирішення екологічних проблем; низьким рівнем сформованості у молодших школярів екологічної культури; недостатністю уваги при розгляді цього питання в галузі наукових досліджень. Аналіз сутності екологічної культури свідчить про її існування не тільки як частини світової культури, а й про екологічну культуру особистості, що базується на поєднанні раціонального, емоційного та сприяє гармонійному розвиткові особистості. Під екологічною культурою молодшого школяра слід розуміти системну духовно-практичну якість особистості, що містить такі складові: екологічну інформованість, естетичний інтерес до живої й неживої природи, емоційну культуру, уявлення про ідеальний образ природи, естетичне сприйняття образу рідної природи, діяльність, спрямовану на творчу реалізацію ідеального образу природи.