Практика державного регулювання сукупного попиту у країнах з розвиненою ринковою економікою та в країнах, що перебувають у трансформаційному періоді. Методи впливу на сукупний попит, що можуть бути застосовані в умовах перехідної економіки України.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана на кафедрі економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Варналій Захарій Степанович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії Захист відбудеться 14 травня 2004 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Сукупний попит, як відображення кінцевих потреб, виступає чинником структурних змін економіки, оскільки має більш соціально-орієнтовану структуру, ніж валовий випуск - менш енерго-та матеріаломістку. Ступінь конструктивності чи деструктивності впливу сукупного попиту на процеси трансформації і господарську динаміку залежить від обсягів сукупних видатків в економіці в цілому, а також від співвідношення окремих видів видатків. розробити класифікацію чинників сукупного попиту у трансформаційний період; сукупний попит ринковий економіка визначити ступінь впливу окремих чинників на сукупний попит; розкрити передумови і тенденції прояву такого впливу; При вирішенні поставлених завдань використовуються наступні методи: наукової абстракції - для визначення існуючих закономірностей в еволюції поняття сукупного попиту та підходів до критеріїв його ефективності (розділ 1); методи аналізу і синтезу - для визначення ступеня впливу особливостей поведінки окремих господарюючих субєктів на сукупний попит (п. теоретично обґрунтовано основні етапи еволюції поглядів на сукупний попит як складову механізму відтворення у трансформаційній економіці, визначено характерні особливості досліджень сукупного попиту на кожному етапі: 1) сукупний попит як ринкоутворюючий чинник; 2) сукупний попит як деструктивний елемент механізму відтворення; 3) стимулювання сукупного попиту як передумова економічного зростання;Сукупний попит і сукупна пропозиція можуть виступати рушіями розвитку і зростання економічної системи в різних конкретно-історичних умовах. В умовах зміни структури, способу організації і мети функціонування економічної системи позитивну динаміку сукупного попиту забезпечують чинники загальної платоспроможності всіх економічних агентів (монетарні) та чинники розподілу платоспроможності: між інституційними секторами (фіскальні) і між періодами часу (інституційні, переважно психологічні). Трансформація моделі економіки країни визначає сукупну пропозицію як нееластичну, тому дуже важливою є проблема розподілу використовуваного доходу і ефективної структури сукупного попиту та підтримка її у динаміці. Дослідивши вплив різних інструментів економічної політики на складові сукупного попиту, зроблено висновок, що для формування ефективного сукупного попиту необхідно фіскальними важелями забезпечити позитивну динаміку споживчих витрат на основі стабільної норми споживання і заощадження; за рахунок інституційних змін забезпечити перетворення заощаджень у інвестиції; монетарними важелями стимулювати платоспроможність предявників інвестиційного попиту і таким чином - необхідну динаміку інвестицій. В умовах недосконалого координуючого механізму управлінські заходи можуть мати неоднозначну реакцію з боку економічних агентів, на яких вони розраховані через психологічні особливості економічної поведінки в період трансформації, такі як переважання поточних пріоритетів, орієнтація на отримання ренти (а не доходу), нехтування формальними нормами і законами, ефект “змагання”, що особливо потужно проявляється за високої нерівномірності розподілу доходів.