Розробка методики визначення диференційованого обсягу потреби державної підтримки сільскогосподарським виробникам на обласному рівні. Визначення інтегрального індексу ефективності аграрного підприємства. Методи розподілу державних коштів у рослинництві.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукЗахист відбудеться "26" березня 2015 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському національному аграрному університеті за адресою: 54020, м. У дисертаційній роботі узагальнено результати дослідження теоретичних та методичних основ механізму державної підтримки ресурсного потенціалу агарних підприємств. Розроблено методику визначення диференційованого обсягу потреби державної підтримки сільськогосподарським виробникам на обласному рівні за ступенем розвитку ресурсного потенціалу та використанні коефіцієнта окупності витрат, з урахуванням оцінки ефективності функціонування всіх підсистем підприємства та природно-кліматичних умов, що дозволяє досягти простого, розширеного або інноваційного відтворення. Обґрунтовано методику визначення пріоритетних напрямів державної підтримки, яка базується на визначенні інтегрального індексу ефективності, що враховує індекси функціональних підсистем аграрного підприємства: технологічного, економічного, соціального та екологічного. В диссертационной работе обобщены результаты исследования теоретических и методических основ механизма государственной поддержки ресурсного потенциала аграрного сектора.Провідна роль у здійсненні стратегії розвитку економіки завжди належала державі. Основною складовою державного регулювання є державна підтримка, система якої повинна стимулювати ділову активність підприємців, здійснювати заходи антиінфляційного характеру, зупинити руйнування виробничого процесу у сільському господарстві та, відповідно, підвищити ефективність виробництва. Державна підтримка аграрного сектору повинна сприяти забезпеченню розширеного відтворення та подальшого переходу на самофінансування виробництва аграрних підприємств, створенню нормальних економічних умов господарювання. Вирішення антикризових завдань аграрного сектору залежить від вибору найбільш ефективних напрямків державної підтримки сільгоспвиробників. Різним аспектам формування державної підтримки сільського господарства та визначенню стратегічних напрямів державного регулювання аграрного виробництва присвячено праці багатьох вітчизняних науковців: О.М.У першому розділі "Теоретичні основи системи державної підтримки аграрного сектору" розкрито сутність поняття "державна підтримка", доведено необхідність та окреслено основні напрями державної підтримки розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, визначено особливості формування ресурсного потенціалу аграрного виробництва та узагальнено досвід інших країн щодо державної підтримки сільського господарства. Вивчивши досвід зарубіжних країн (США, Канади, Японії, Китаю тощо), визначено, що основними напрями їх державної політики є: підвищення конкурентоздатності аграрного виробництва; підтримка невеликих господарств, в т.ч. фермерських господарств сімейного типу; екологічна спрямованість аграрної політики, раціоналізація використання сільгоспугідь; цінове регулювання певних видів сільгосппродукції; розвинення ринкової інфраструктури; підтримка розвитку аграрної науки, впровадження новітніх технологій у виробництво тощо. У другому розділі "Аналіз трансформації системи державної підтримки сільськогосподарського виробництва" проаналізовано розвиток аграрного сектору економіки та рівень його державної підтримки, дано оцінку ефективності використання ресурсного потенціалу в аграрному виробництві. Виділимо окремі: незважаючи на значні кошти, що виділяються на підтримку аграрного сектору, багато підприємств залишається збитковими та низькорентабельними, що свідчить про неефективність використання або спрямування коштів; невиправданим є використання коштів державної підтримки для субсидування тих підприємств, які і без цієї підтримки є високорентабельними; не розроблено механізму, який би стимулював підвищення ефективності виробництва за умови одержання державної допомоги. У третьому розділі "Удосконалення державної підтримки аграрного сектору" обґрунтовано систему державної підтримки аграрного сектору, з урахуванням рівня його ресурсного потенціалу та окупності витрат, а також запропоновано методику розрахунку диференційованого обсягу державної підтримки, за якої враховується ефективність функціонування всіх підсистем та природно-кліматичних умов, що дозволяє досягти задано рівня відтворення.У дисертаційному дослідженні зроблено теоретичне узагальнення та запропоновано алгоритми практичного розвязання задач щодо удосконалення механізму державної підтримки аграрного сектору з метою розвитку їхнього ресурсного потенціалу. Невідємною частиною державного регулювання є державна підтримка, яка полягає у використанні сукупності різних інструментів і форм економічного впливу.