Визначення та обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують формування досвіду сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики. Розробка методики поетапного формування досвіду сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики в навчальному процесі.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукТому здатність студента диференційовано-цілісно сприймати поліфонію сприяє розумінню та художній інтерпретації музичного образу, що є визначальним у професійній підготовці майбутнього вчителя музики. Аналіз наукової літератури переконав, що питання історії й теорії поліфонії широко досліджуються в музикознавчих і педагогічних працях С.Григорєва, Р.Грубера, Ю.Євдокімової, Т.Мюллера, С.Павлюченко, Г.Побережної, В.Протопопова, М.Ройтерштейна, С.Скребкова, Ю.Холопова, Т.Щериці; проблеми поліфонічного сприйняття та мислення - у дослідженнях О.Дмитрієва, Т.Кравцова, Е.Курта, Т.Титова, Т.Франтової, Л.Цурканенко, К.Южак; питання виконавської інтерпретації поліфонії - у методичних розробках і рекомендаціях О.Алексєєва, Л.Баренбойма, І.Браудо, О.Гольденвейзера, Г.Нейгауза, Л.Ніколаєва, Н.Калініної, Б.Міліча, Г.Ципіна. Педагогічний потенціал вищезазначених наукових висновків може бути використаним для формування у студента-музиканта знань та умінь, що зумовлюють: усвідомлення багатозначності терміну “поліфонія”; розуміння та інтерпретацію художнього образу поліфонічних творів; врахування думок та уявлень учнів з конкретного музичного твору, що створюють “поліфонію” сприйняття образу, обєднану художньою ідеєю композитора. Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання: - уточнити етапи розвитку поліфонічного стилю, дослідити особливості застосування терміна “поліфонія” в мистецтві, філософії, визначити аспекти дослідження поліфонії в сучасній науковій думці; Теоретичну основу дослідження складають: наукові принципи системного підходу та інтеграції (В.Ковальчук, Л.Моісєєв, О.Рудницька, В.Садовський, О.Яцій); філософські концепції діалогу (М.Бахтін, В.Біблер, М.Бубер) та його педагогічний контекст (Л.Зазуліна, В.Морозов, В.Осетинський, М.Тоба); філософські та психологічні дослідження сутності та особливостей накопичення досвіду (К.Платонов, Я.Пономарьов, А.Ребер, О.Семенов, О.Лактіонов, І.Лялюк, М.Холодна); наукові дослідження з історії та теорії поліфонії (С.Григорєв, Ю.Євдокимова, В.Іванов, В.Ключевський, Е.Курт, Т.Мюллер, М.Ройтерштейн, С.Павлюченко, В.Протопопов, С.Скребков, К.Южак); наукові праці з музикознавства і музичної педагогіки з питань музичного сприйняття, в тому числі й поліфонії (О.Костюк, В.Медушевський, Є.Назайкінський, О.Рудницька, А.Сохор, Г.Дубініна, А.Каузова, Е.Курт, Г.Меліксетян, С.Пермінова, З.Рінкявічус, М.Старчеус, Л.Цурканенко, К.Южак), музичного слухового та музично-естетичного досвіду (А.Готсдінер, А.Сохор, О.Рудницька, Т.Завадська, О.Олексюк, Т.Скорик); методичні аспекти виконання поліфонічної музики (О.Алексєєв, І.Браудо, О.Гольденвейзер, Н.Калініна, Я.Мільштейн, Г.Ципін); теоретичні та методичні засади професійної підготовки вчителя музики (Л.Масол, В.Орлов, Г.Падалка, О.Щолокова).У першому розділі - “Теоретичні основи формування досвіду сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики” - проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, мистецтвознавчу, музикознавчу, музично-педагогічну літературу з питань поліфонії як полісемантичного поняття музичного мистецтва (вид багатоголосся, засіб музичної виразності, принцип музичного мислення, навчальна дисципліна - Г.Побережна, Т.Щериця), як метафори в різних видах мистецтва та в контексті діалогічно-комунікативних процесів; узагальнено наукові дослідження з питань музичного сприйняття, музичного досвіду, сприйняття поліфонії. Зміст поняття “сприйняття поліфонії” розкрито шляхом теоретичного узагальнення наукової літератури з питань: специфіки сприйняття поліфонії (Е.Курт, М.Старчеус, Є.Южак); умов та методів розвитку поліфонічного слуху у школярів та студентів-музикантів (Г.Дубініна, А.Каузова, Т.Курасова, З.Рінкявічус, С.Пермінова, В.Спиридонова, Г.Ципін), принципів формування комплексу знань та слухових навичок з поліфонії (М.Шинкарьова), використання поліфонії як матеріалу для розвитку пізнавальної самостійності студентів-музикантів (Г.Гарбар). Досвід сприйняття поліфонії майбутнього вчителя музики розглядається в дисертаційному дослідженні як професійна системна якість, що є одночасно процесом і результатом накопичення комплексу знань, розвитку умінь та навичок в галузі поліфонії, забезпечуючи її емоційне переживання, інтелектуальне розуміння та інтерпретацію в педагогічній діяльності. У другому розділі - “Експериментальне дослідження процесу формування досвіду сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики” - визначено критерії та показники, відтворено констатувальний експеримент і визначено рівні сформованості досвіду сприйняття поліфонії, охарактеризовано педагогічні умови, що сприяють ефективності процесу формування досвіду сприйняття поліфонії; викладено основний зміст етапів формувального експерименту, здійснено математико-статистичну обробку даних, проаналізовано результати.