Сутність та структура дослідницької культури майбутніх педагогів, критерії та рівні її сформованості. Аналіз реальної практики формування дослідницької культури у вищих закладах освіти. Ефективність розробленої системи в практиці навчальних закладів.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Формування дослідницької культури майбутніх учителів у діяльності студентського наукового товаристваРоботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Бутенко Людмила Леонідівна, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри педагогіки. Захист дисертації відбудеться 21 квітня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м.Відповідно до нових суспільних потреб виникла необхідність здійснення пошуку нових шляхів розвитку творчої особистості, формування дослідницької культури педагога, організації науково-дослідної роботи майбутніх учителів. Згідно з провідними документами Болонського процесу, Європейської асоціації університетів навчальні заклади повинні забезпечити інтеграцію й розвиток науково-дослідної діяльності на всіх етапах процесу навчання, дозволяючи студентам набувати досвіду науково-дослідної роботи й заохочуючи інтерес до неї як до можливої майбутньої професії. Організація науково-дослідної роботи студентів забезпечена нормативно-законодавчими документами: Закони України „Про вищу освіту”, „Про наукову і науково-технічну діяльність”, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття)”, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Указ Президента України „Про підвищення ролі науково-дослідної діяльності в університетах України”, Державна цільова науково-технічна та соціальна програма „Наука в університетах” на 2008 - 2011 рр. Організаційно-методичні питання щодо розвитку студентських наукових товариств (СНТ), прав СНТ як органів студентського самоврядування обговорювалися на Всеукраїнському форумі представників наукових обєднань „Підвищення наукової активності студентів: досвід, стан та перспективи” (Київ, 2010), Регіональному зїзді представників студентських наукових організацій ВНЗ України (Харків, 2010). Сучасний учитель не може не бути дослідником, який, володіючи теорією й технологією наукової творчості, уміє практично застосувати їх у своїй професійній діяльності. Формування дослідницької культури майбутнього вчителя в діяльності студентського наукового товариства у вищих навчальних закладах буде ефективним, якщо, ураховуючи сутнісні характеристики, функції дослідницької культури майбутнього вчителя та особливості функціонування студентських наукових товариств, розглядати його як систему, яка: становить сукупність таких взаємоповязаних компонентів, як цільовий, змістовний, операційно-діяльнісний, результативний; передбачає організаційно-методичне забезпечення поетапного розвитку всіх компонентів дослідницької культури майбутніх учителів у діяльності студентського наукового товариства; організацію наукової співтворчості студентів і викладачів з метою самовдосконалення особистості майбутнього вчителя в професійно орієнтованій дослідницькій діяльності.У першому розділі „Теоретико-методичні засади формування дослідницької культури майбутніх учителів у діяльності студентського наукового товариства” розкрито ступінь дослідженості, історико-педагогічний аспект проблеми, проаналізовано сутність понять „культура”, „дослідження”, „дослідницька діяльність”, „дослідницька культура” визначено сутність і структуру поняття „дослідницька культура майбутнього вчителя”; розкрито специфіку, критерії й показники сформованості дослідницької культури майбутніх учителів; визначено особливості функціонування студентських наукових товариств у системі навчально-виховного процесу сучасного університету, наведено результати констатувального етапу дослідження. Поняття „дослідницька культура” розглядається з поліваріантних позицій: в особистісному аспекті - як характеристика якісних ознак дослідника (здатність бачити багатогранність світу, спрямованість поведінки на пошук та інтеріоризацію нової інформації, володіння методами наукового пізнання, позитивне ставлення до дослідницької діяльності та ін.); у соціальному аспекті - як показник цивілізованості суспільства. Аналіз сутності таких понять, як „культура”, „дослідження”, „дослідницька діяльність” у контексті філософського, культурологічного та педагогічного знання, різних підходів до визначення поняття „дослідницька культура” дозволив визначити дослідницьку культуру вчителя як інтегративну, динамічну якість особистості, що характеризується ціннісним ставленням до дослідницької діяльності в професійній педагогічній сфері, сукупністю методологічних, світоглядних, надпредметних знань і дослідницьких умінь, високим потенціалом дослідницьких здібностей.