Специфіка вивчення інонаціональної літератури як перекладної. Аналіз методичних засад формування читацької компетенції учнів. Впровадження послідовної системи розвитку читання в дослідних класах шляхом застосування комунікативно-орієнтованих прийомів.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ кандидат філологічних наук, ДОЦЕНТКОВБАСЕНКО Юрій Іванович, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії навчання української мови і літератури. Захист відбудеться «__12___» _травня_ 2008 року о __14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Одним із дієвих засобів естетичної комунікації, духовного збагачення, інтелектуального стимулювання, гуманістичного виховання громадян України може вважатися формування читацької компетенції старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури. В умовах глобалізації вимоги до читацької компетенції зростають, оскільки вона має повною мірою забезпечувати здатність учнів брати активну участь у діалозі культур, однією з форм якого виступає ефективна естетична комунікація “читача-інофона” (О.Ісаєва) з “інонаціональними” творами (Л.Мірошниченко). Вивчення вітчизняної і зарубіжної літератур у загальноосвітній школі відбувається синхронно, але читання перекладних творів ставить перед учнями специфічні задачі, зокрема: усвідомлення ролі перекладу як виду міжмовного і міжкультурного посередництва, розкриття своєрідності перекладацького мистецтва, абстрагування від подвійної умовності перекладного твору як мистецького явища, відтвореного іншою мовою тощо. Незважаючи на глибокий інтерес до питання читацької компетенції, який простежується в психології (Н.Чепелєва), педагогіці (Л.Гребнєв, Д.Фукс, Л.Фукс та ін.), методиці викладання мови (Т.Вдовіна, Н.Перхайло та ін.), термін “читацька компетенція” тільки починає своє входження в теорію і практику викладання зарубіжної літератури. Однак за всієї значущості досягнень вітчизняних методистів відчувається необхідність представити в системному вигляді зміст читацької компетенції як інтегрального результату шкільного вивчення зарубіжної літератури; оптимізувати сприймання старшокласниками мультикультурного характеру перекладного твору; встановити психолого-педагогічні засади формування читацької компетенції в контексті компетентнісно орієнтованого підходу до навчання; визначити рівні читацької компетенції учнів; створити методичну систему формування цього складного особистісного утворення у процесі вивчення інонаціональної літератури.Аналіз зазначених концепцій показав, що вони розкривають різні аспекти читацької компетенції як здатності до естетичної комунікації з високохудожніми творами і можуть бути адаптовані до методики викладання літератури. З погляду літературознавства, когнітивною основою естетичної комунікації з високохудожніми творами виступають: володіння знаковою системою твору; усвідомлення семантичного і семіотичного навантаження художньої мови; наявність історичних, соціокультурних фонових знань; знайомство з літературною традицією; акумуляція реципієнтом необхідного життєвого і соціального досвіду; уявлення про прецедентні тексти і когнітивну базу автора як представника певного народу, культурної спільноти тощо; накопичення когнітивних фреймів рецептивно-естетичної діяльності; здатність до встановлення інтертекстуальних звязків художнього твору; інтеріоризація комунікативних конвенцій читання. До складу особистісного компонента читацької компетенції старшокласників було віднесено розвиненість художніх здібностей, естетичної чутливості, творчої уяви; здатність до проникнення у глибокі ідейно-емоційні структури твору; сформованість діалогічного мислення, толерантності та психологічної відкритості до існування численних художніх образів дійсності, варіантів перекладу твору, способів інтерпретації вічних образів митцями та перекладачами; вміння абстрагуватися від подвійної умовності перекладних інонаціональних творів у процесі їх безпосереднього емоційного сприйняття; високий рівень читацької культури. Когнітивний компонент читацької компетенції включив у себе опрацювання програмного обсягу інонаціональних творів і біографічних відомостей про світових майстрів художнього слова; володіння знаннями з теорії літератури й елементами літературознавчих методів дослідження; знайомство з основними закономірностями естетичної комунікації; усвідомлення специфіки художньої мови та індивідуального стилю письменника; інтегративне сприйняття мистецького явища в рамках світового літературного процесу; здатність до встановлення національної специфіки та культурно-специфічних смислів твору; інтеріоризацію елементів методологічного апарату компаративістики і перекладознавства.