Формування англомовної соціокультурної компетенції у студентів мовних спеціальностей на базі німецької мови як першої іноземної - Автореферат

Спеціальність 13.00.02 - теорія і методика навчання: германські мови Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНауковий керівник кандидат педагогічних наук, професор Скляренко Ніна Костянтинівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри методики викладання іноземних мов Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Тарнопольський Олег Борисович Дніпропетровський університет економіки і права, завідувач кафедри прикладної лінгвістики та методики навчання іноземних мов кандидат педагогічних наук, доцент Олійник Тетяна Іванівна Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, доцент кафедри методики викладання іноземних мов Захист відбудеться “16 “грудня 2008 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м.Зміна соціокультурного контексту вивчення іноземних мов (ІМ) в європейських країнах і країнах СНД та рекомендації Ради Європи з мовної освіти визначили нове соціальне замовлення суспільства в галузі освіти, зокрема стосовно оволодіння ІМ, яке передбачає не лише навчання іншомовного спілкування, але й формування особистості на рубежі культур, готової до міжкультурного спілкування і здатної ефективно вирішувати інтеркультурні непорозуміння і конфлікти (Програма з англійської мови для університетів/інститутів (пятирічний курс навчання) 2001). Проблема формування соціокультурної компетенції (СКК) набула особливої актуальності у 90-х роках минулого століття, коли були детально досліджені її складові: країнознавча (Н.Брукс, М.Бірам, Л.П.Голованчук, В.В.Сафонова та ін.), лінгвокраїнознавча (Є.М.Верещагін, В.Г.Костомаров, О.Г.Оберемко, Г.Д.Томахін та ін.) та соціолінгвістична компетенції (М.Адельман, Н.Ф.Бориско, Х.Б.Браун, Н.Б.Ішханян, Д.Левін та ін.), в яких відображені компоненти міжкультурного спілкування: змістовний - країнознавча, культурознавча та міжкультурна інформація (країнознавча компетенція), мовний - лексика з національно-культурною семантикою, мовленнєвий етикет, техніко-комунікативні кліше (лінгвокраїнознавча компетенція), комунікативний - норми, сценарії, ритуали спілкування, техніка міжкультурного спілкування (соціолінгвістична компетенція). Саме комунікативному компоненту, який передбачає розуміння і використання соціальних правил поведінки та дотримання правил етикету спілкування, присвячена велика кількість досліджень як у лінгвістиці (Ю.Б.Кузьменкова, В.В.Ощепкова, С.Г.Тер-Мінасова), так і в методиці навчання ІМ (Н.Ф.Бориско, О.Л.Красковська, Н.К.Скляренко, О.Б.Тарнопольський). У методичній літературі визначено поняття стандартів комунікативної поведінки (СКП), описано їхні компоненти (О.Б.Тарнопольский, Н.К.Скляренко 2003), розроблено методику та сформульовано рекомендації щодо навчання старшокласників СКП, притаманних британській культурі (О.Л.Красковська 2006), визначено й описано найбільш розповсюджені СКП у Великій Британій, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії (Ю.Б.Кузьменкова 2005, В.В.Ощепкова 2006, О.Б.Тарнопольский, Н.К.Скляренко 2003, С.Г.Тер-Мінасова 2000). Отже, проведений аналіз наукової літератури, нормативних документів, підручників, а також спостереження за навчальним процесом у мовних ВНЗ і власний досвід викладання АМ як другої іноземної, дозволив виявити низку протиріч: - між новими програмними вимогами щодо навчання міжкультурного спілкування та формування міжкультурної комунікативної компетенції у студентів і малоефективним способом організації процесу навчання у мовних ВНЗ;У першому розділі представлено теоретичні передумови формування англомовної СКК у студентів мовних ВНЗ, що вивчають АМ як другу іноземну, шляхом навчання студентів англомовних СКП: розглянуто зміст і структуру іншомовної СКК, уточнено й описано її складові (культурно-країнознавча, лінгвокраїнознавча і соціолінгвістична компетенції); виділено СКП як складову соціолінгвістичної компетенції, уточнено поняття СКП, описано їхні компоненти (вербальний, невербальний і соціальний), визначено види СКП; описано спільні і відмінні особливості англомовної (британської), німецькомовної (ФРН) і україномовної культур, окреслено їхні ознаки і характеристики, визначено типові особливості комунікативної поведінки представників цих культур; описано процес усвідомлення студентами іншої системи цінностей та інтеграції цих цінностей у власну картину світу. Розглянуті нами різні тлумачення поняття СКК дозволили зробити висновок про необхідність оволодіння студентами ситуативними діалектами (Е.Холл 1981), або культурно обумовленими ритуалами (Л.О.Городецька 2001), або стандартами/моделями комунікативної поведінки О.Л.Красковська 2006, Н.К.Скляренко, О.Б.Тарнопольський 2003), або соціокульутрно обумовленими сценаріями (Н.Ф.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ