Динаміка експлуатаційних показників роботи системи "сортувальна станція - прилеглі дільниці", стійкість її функціонування в умовах транспортного ринку. Формування адаптивної технології вагонопотоків, що забезпечує виконання терміну доставки вантажу.
Аннотация к работе
Українська державна академія залізничного транспорту АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНова технологія повинна бути заснована на задоволенні вимог користувачів щодо якості транспортного обслуговування поряд зі зниженням витрат на перевезення, а також передбачати адаптацію до умов ринкової економіки таких базових складових технології перевізного процесу як: організація вагонопотоків і поїздоутворення, план формування поїздів (ПФП), графік руху (ГРП), оперативне управління і регулювання організації тягового рухомого складу, технологія роботи станцій. Враховуючи, що однією із основних ланок перевізного процесу є сортувальна станція у взаємодії з прилеглими дільницями, доцільно сформувати адаптивну технологію поїздоутворення, яка враховує гнучкість у оперативному підході до визначення ваги окремого составу з точки зору економії ресурсів та якості перевезення, а також необхідність забезпечення раціонального завантаження технічних засобів та можливість підвищення прибутковості за рахунок пропуску поїздів по спеціальних вимогах вантажовласників. Зважаючи на це, тема дисертаційної роботи направлена на вирішення важливих питань удосконалення технології взаємодії сортувальної станції з прилеглими дільницями в умовах транспортного ринку, що дозволяє кваліфікувати її як актуальну. · вперше формалізовано критерій якості управління системою «сортувальна станція - прилеглі дільниці», який комплексно враховує скорочення експлуатаційних витрат і виконання вимоги «доставка вантажу в строк» в рамках адаптивної технології поїздоутворення та визначені його граничні значення. Практичну цінність мають: · адаптивна технологія поїздоутворення, що реалізована у вигляді програмного продукту (на автоматизованому робочому місці станційного диспетчера сортувальної станції) та інтегрована до КСЕОД, яка дозволяє забезпечити зниження витрат залізничного транспорту наряду із виконанням зобовязань перед вантажовласником по своєчасній доставці вантажу (зниження часу простою вагонів під накопиченням в середньому на 10-30% та загального простою транзитних вагонів із переробкою в середньому на 5-10%);Для формалізації екстремальної задачі по розробці адаптивної технології поїздоутворення, розроблена модель, цільова функція якої має вигляд складного функціоналу: ,(1) де - - витрати на паливо, - витрати на заробітну плату локомотивним бригадам, - витрати на накопичення, - маса поїзда брутто, кг. При системі обмежень: ,(3) де - i-кількість поїздів, що відправлено у системі за одиницю часу; b(r), b(r 1)-кінці часткових інтервалів розбиття гістограми випадкової величини маси составу; - щільність функції розподілу випадкової величини маси составу; - відстань перевезення вантажу, км; - коефіцієнт нормованих питомих витрат; - вартість 1 тони палива, грн; - розцінка за поїздку локомотивним бригадам, в залежності від маси вантажного поїзду на 1 км пробігу, грн.; - довжина плеча звороту локомотивних бригад, км; - кількість вагонів поїзду, що формується; - час накопичення поїзду, год; - вартість однієї вагоно-години, грн; - кількість вагонів у складі поїзда; Тф-фактичний строк доставки, діб; Тнор-нормативний строк доставки, діб; - коефіцієнт начислення штрафу за прострокування доставки вантажу; , - обмеження по масі та довжині составу. Розроблена модель представляє задачу стохастичного програмування, стохастичність якої обумовлена імовірнісною природою показника маси составу . На підставі аналітичних залежностей проведено дослідження впливу маси поїзда на такі показники експлуатаційної роботи системи «сортувальна станція - прилеглі дільниці» як час накопичення поїздів на коліях сортувального парку; витрати на паливо чи електроенергію по поїзній і маневровій роботі; швидкість доставки вантажу і якість перевезення взагалі; розміри руху на дільниці; кількість локомотивних і поїзних бригад; середньодобовий пробіг вагонів і локомотивів і, як наслідок, їх продуктивність; ходова і дільнична швидкість; план формування поїздів. З одного боку, збільшення маси поїзда сприяє більш ефективному використанню рухомого складу та локомотивних бригад.Технологія взаємодії поряд із відповідними інформаційними повідомленнями передбачає визначення в оперативному режимі необхідної кількості поїзних локомотивів, локомотивних бригад, колійного розвитку станції та оцінки резервів пропускної спроможності всієї системи «сортувальна станція-прилеглі дільниці». Так, для моделювання роботи поїзних локомотивів при плечовому способі обслуговування поїздів локомотивами і прикріпленій системі роботи локомотивних бригад проаналізовано технологію і визначено можливі стани їх перебування, на основі узагальнення яких побудований граф станів роботи тягового рухомого складу.