Чинники формування та використання трудового потенціалу сільських територій в сучасних умовах, роль професійно-технічної освіти. Організаційно-економічні засади управління розвитком трудового потенціалу села. Оцінка асиметричності сільського ринку праці.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬНауковий керівник:доктор економічних наук, професор Галанець Василь Григорович, Львівський національний аграрний університет, професор кафедри менеджменту організацій ім. проф. Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Пітюлич Михайло Іванович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри економічної теорії кандидат економічних наук, доцент Безтелесна Людмила Іванівна, Національний університет водного господарства та природокористування, доцент кафедри трудових ресурсів і підприємництва Захист відбудеться “26” березня 2010 р. об 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Протягом останніх років суттєво загострились проблеми у сфері збереження і розвитку трудового потенціалу села. Незважаючи на достатньо великий науковий інтерес до проблем формування і використання трудових ресурсів села і трансформації сільського ринку праці, недостатньо вивченими залишаються ці питання на регіональному рівні. Переважання сільськогосподарської праці, низький рівень соціально-економічного розвитку сільських територій, обмежений вибір видів діяльності, високий ступінь соціальної і професійної однорідності населення, великий вплив традицій, уповільнений темп життя і особливе психологічне навантаження сільського населення ускладнюють умови формування та використання трудового потенціалу сільських територій. Проведене дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем, які виконувалась у Львівському національному аграрному університеті, зокрема: “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332), де автору належить обґрунтування напрямів підвищення рівня кадрового забезпечення аграрних підприємств, а також “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073), в рамках якої дисертантом досліджувались проблеми розвитку трудового потенціалу села. У роботі використано загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу - для окреслення теоретичного підґрунтя дослідження трудового потенціалу та процесів регулювання його розвитку; економіко-статистичного аналізу - для дослідження особливостей формування та використання трудового потенціалу сільських територій; класифікації - для визначення видів асиметрії сільського ринку праці; економіко-математичного моделювання - для оцінювання рівня асиметрії сільського ринку праці регіонів України.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування і використання трудового потенціалу сільських територій” висвітлено концептуальні засади розвитку трудового потенціалу сільських територій, визначено чинники його формування та використання, розглянуто організаційно-економічні основи управління розвитком трудового потенціалу села. Аналіз існуючих методологічних підходів трудоресурсної наукової школи до визначення змісту поняття «трудовий потенціал» засвідчив необхідність розмежування понять «трудовий потенціал сільських територій» і «трудовий потенціал аграрної сфери». З огляду на доцільність подолання галузевого підходу, трудовий потенціал сільських територій слід розглядати як частину цих територій, що охоплює все працездатне населення сільських поселень та його потенціал, який може бути використаний у трудовій діяльності. В дисертації відзначено, що поняття «сільські території» використовується Організацією з економічного розвитку і співробітництва (OECD), яка розглядає під сільськими територіями адміністративні одиниці місцевого рівня з густотою населення до 150 осіб на км2 та країнами ЄС, де сільські території - це регіони рівня NUTS-3. Виникнення депривації сільського населення в Україні зумовлене: скороченням сільського виробництва, що призвело до зменшення кількості робочих місць на селі та ліквідації роботодавців внаслідок реформування колективних сільськогосподарських підприємств; обмеженими можливостями працевлаштування і, як наслідок, поширення трудової міграції сільських мешканців; руйнуванням традиційного укладу життя та переходом до натурального господарства; скороченням сільського населення та демографічною кризою на селі, наслідком чого є ліквідація сільських населених пунктів (якщо у 2001 році їх було 28621, то у 2008 р.Здійснено класифікацію чинників формування та використання трудового потенціалу сільських територій, які згруповані наступним чином: зовнішні чинники, тобто середовище у якому розвивається трудовий потенціал; саморегулюючі механізми ринків праці, освітніх послуг та ін.; чинники державного регулювання процесів формування та використання трудового потенціалу.