Формування системи просвітництва кримських татар у 20-30-х роках ХХ ст. та основних його складових, аналіз діяльності органів державної влади з залучення кримськотатарської молоді до навчання, підвищення її освітнього рівня, здобуття спеціальності.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукОфіційні опоненти: член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Даниленко Віктор Михайлович, завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України; доктор історичних наук, професор Ячменіхін Костянтин Михайлович, завідувач кафедри всесвітньої історії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка; доктор історичних наук, Борисова Ольга Василівна, професор кафедри історії України Луганського національного педагогічного університету імені Т. Захист відбудеться 13 червня 2008 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Актуальність обраної теми дисертації зумовлена тим, що безліч сторінок історії кримськотатарського народу та інших етносів в Україні радянського часу, як і загалом української історії, протягом багатьох десятиліть спотворювалися, фальсифікувалися або ж замовчувалися. Нині, за пори відбудови національної системи освіти кримських татар, не існує комплексного наукового дослідження з історії їх національного просвітництва в 1920 - 1930-х рр. в умовах радянської політики коренізаціі, яка сама по собі сьогодні викликає живий інтерес та суперечки у науковців. Водночас рівень розробки поставленої проблеми в сучасних історичних дослідженнях на дає цілісної картини розвитку народної освіти кримських татар в означений період. Ця мета передбачає реалізацію таких дослідницьких завдань: зясувати основні напрямки та тенденції в історіографії просвітництва кримських татар у міжвоєнний період; проаналізувати основні джерела з поставленої проблеми та дати їм характеристику; висвітлити основні напрямки, форми й методи формування радянської системи народної освіти в Кримській АРСР; виявити соціальні чинники зміни алфавітної системи кримськотатарської мови; проаналізувати процес ліквідації неписьменності серед кримських татар та формування радянської системи початкової і середньої освіти кримських татар; показати роль професійних курсів та шкіл фабрично-заводського учнівства у справі підготовки спеціалістів з середовища кримських татар; дослідити процес залучення та навчання кримських татар у середньо-спеціальних та вищих навчальних закладах; розкрити проблему організації видавничої справи, створення та діяльності кримськотатарських засобів масової інформації; показати роль та місце культосвітніх центрів регіону у системі кримськотатарського національного просвітництва. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації комплексно розвязано важливу наукову проблему історії кримськотатарського народу - проблема його просвітництва у 1920-1930-ті рр. Особливу увагу приділено висвітленню процесу ліквідації неписьменності кримських татар, отримання ними освіти у спеціалізованих та вищих навчальних закладах.Вони дають можливість максимально розкрити основні теоретичні та практичні джерела цього процесу, вивчити головні етапи його історичного розвитку, зробити якісне порівняння та типологізацію окремих явищ, синхронізувати окремі просвітянські напрямки, ретроспективно розглянути важливі складові системи просвітництва кримських татар у 1920 - 1930-х рр. Історіографія проблеми, зокрема, констатується, що вивчення історії формування і трансформації системи просвітництва кримських татар у 1920-1930-х рр., було започатковано одночасно з його розгортанням. Перші дослідники, здебільшого, були далекі від академічної діяльності, зате безпосередньо причетні до цього процесу. Лише наприкінці 1970-х рр. стають можливими окремі дослідження з історії просвітництва кримських татар у контексті “мовного, освітнього та національного будівництва в СРСР”. У цій праці колектив авторів вперше з часу депортації кримських татар, на основі залучення численних архівних документів, розглянув різні аспекти історії Кримської АРСР, зокрема і кримських татар.Саме ця структура на початку 1920-х рр. займалася створенням і налагодженням діяльності системи просвітництва кримських татар: відкривали школи та технікуми, готували для них навчально-методичну літературу, займалися підбором кандидатур для навчання у вищих навчальних закладах тощо. Крім Татарського управління розвитком системи національної освіти займалась створена в 1921 р. при НКО Кримської АРСР спеціальна колегія для роботи з кримськими татарами. Головною причиною цього було те, що використання старих підручників було заборонено, а укладання та друк нових вдалося розпочати лише з 1923р. мізерними накладами. Залучення національної інтелігенції до цієї справи відбувалося повільно, а недостатнє фінансування призвело до того, що ще наприкінці 1920-х рр. підручниками були забезпечені здебільшого вчителі.