Встановлення причин диференціації населення України і Житомирської області в трансформаційний період з метою оцінки перспектив покращення рівня життя. Вплив макроекономічних показників на рівень грошових доходів, прогнозування їх значень на перспективу.
Аннотация к работе
Спеціальність 08.09.01-Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Формування і розподіл доходів населення в умовах трансформації економікиРобота виконана на кафедрі управління персоналом Українсько-Російського інституту менеджменту та бізнесу ім. Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Поліщук Микола Петрович, завідувач кафедри менеджменту організацій Державного агроекологічного університету (м. кандидат економічних наук, доцент Антонюк Валентина Полікарпівна, провідний науковий співробітник відділу економічних проблем охорони праці та соціальної політики Інституту економіки промисловості НАН України. Захист відбудеться 25 травня 2004 р. об 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м.Якісні зміни системи суспільних відносин в процесі ринкової трансформації економіки зумовлюють глибинні та масштабні зміни всієї системи розподільчих відносин і формування доходів населення. В контексті цього особлива увага повинна приділятись бідності як обєктивному соціально-економічному явищу сьогодення, дослідженню цієї проблеми у вітчизняній науці, оцінці поширеності бідності в сучасному українському суспільстві, необхідній для формування ефективної політики подолання бідності і вирівнювання розподілу населення за доходами. Ретроспективний аналіз поглядів на формування доходів і їх вплив на якість життя населення показує, що дослідження цієї проблеми з економічних позицій у плані аналізу походження багатства, причин бідності започаткували такі класики, як У.Петті, Ф.Кене, А.Сміт, Дж.М.Кейнс. Розвязання поставлених у роботі задач здійснювалось за допомогою методів порівняльного аналізу та синтезу (для теоретичних узагальнень існуючих підходів до визначень категорій “доходи”, “рівень життя”, “бідність”); кореляційного аналізу (при аналізі диференціації населення за рівнем середньодушових грошових витрат); абстрактно-логічного аналізу, методів синтезу, індукції, дедукції (при обґрунтуванні показників ідентифікації населення за основними групами, а також при оцінці забезпечення соціальних стандартів і їх відповідності прожитковому мінімуму); індексного аналізу (при оцінці впливу показників стандартів національних рахунків на рівень доходів населення); економіко-математичних методів (при оцінці впливу макроекономічних показників на рівень доходів та обґрунтуванні прогнозних значень на перспективу). Обґрунтовані в дисертації методичні положення, здійсненні оцінки та висновки можуть бути використані в структурах державного управління при формуванні та реалізації політики доходів, забезпечити більш обґрунтований підхід до статистичних спостережень та соціально-економічного дослідження динаміки рівня життя населення, про що свідчать довідки про впровадження: аналітичні матеріали і пропозиції щодо диференціації груп населення за медіанним рівнем сукупних витрат використовуються Житомирським обласним управлінням статистики для оперативного аналізу диференціації населення за даними вибіркового обстеження (довідка №171 від 06.09.2003 року); пропозиції щодо застосування факторної моделі впливу макроекономічних показників на рівень доходів населення використовуються головним управлінням економіки Житомирської обласної державної адміністрації для аналізу і планування соціальної політики на перспективу (довідка №317 від 08.10.2003 року); практичні пропозиції і рекомендації щодо оцінки рівня доходів населення використані управлінням промисловості, підприємництва та розвитку місцевого господарства м.Досліджено теоретичні підходи щодо формування, розподілу та регулювання доходів населення як визначального чинника рівня життя домогосподарств і важливого показника соціального становища в Україні. З використанням рядів розподілу населення за розміром доходів обчислюється частка тих, чий доход нижчий від прожиткового мінімуму та межі малозабезпеченості, яка умовно відповідає медіанному рівню доходів. Автором досліджено організаційно-правові аспекти розподілу населення за показниками бідності, і взявши за основу припущення, що медіанний рівень сукупних витрат (Ме) повинен відповідати прожитковому мінімуму на рівні мінімального споживчого бюджету, а законодавчо встановлений прожитковий мінімум (ПМ) - рівню раціонального споживання, запропоновано оцінку вартісних критеріїв диференціації населення (табл. У другому розділі “Аналіз доходів як складової формування добробуту населення України та Житомирської області” досліджено залежність доходів населення від стану економіки і ефективності державної політики доходів; здійснено аналіз розподілу доходів населення України та Житомирської області; проведено оцінку диференціації населення за рівнем середньодушових грошових доходів і сукупних витрат.