Засади формування та реалізації національних економічних інтересів у період трансформаційних змін. Дослідження еволюції поглядів на економічні інтереси та розкриття їх гносеологічно-онтологічної природи. Структурна перебудова вітчизняної економіки.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукНауковий консультант: академік НАН України, доктор економічних наук, професор, Чухно Анатолій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії. Офіційні опоненти: академік НАН України, доктор економічних наук, професор, Пахомов Юрій Миколайович, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, директор; доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Бодров Володимир Григорович, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри економічної теорії та історії економіки доктор економічних наук, професор, Комарницький Іван Федорович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри економічної теорії та менеджменту Дисертаційну роботу присвячено дослідженню теоретико-методологічних проблем формування національних економічних інтересів і розробці механізму їх реалізації в період переходу до ринкових методів господарювання. В основу визначеності національного економічного інтересу, виокремленого зі складеної взаємодоповнюючої системи інтересів, покладено інтегральну версію суспільних потреб, яка доповнюється структурно-утворюючою функцією національної ідеї.Тому проблема дослідження сутності національних економічних інтересів, шляхів їх ефективної реалізації та захисту набуває важливого значення. На сьогодні національні економічні інтереси недостатньо враховуються у здійснюваній економічній політиці, що не лише ускладнює, а часом навіть унеможливлює реалізацію інших рівнів системи економічних інтересів, негативно позначається на результатах діяльності субєктів господарювання. З огляду на це необхідно розробити наукове підґрунтя стратегії формування національних економічних інтересів, визначити основні шляхи їхньої реалізації. Без утвердження національних економічних інтересів, перетворення їх у самовідтворювальну систему та використання для досягнення соціально-економічних цілей розвиток громадянського суспільства не має реальної концептуальної основи. Зокрема, застосовувалися такі методи: діалектичний метод наукового пізнання, у тому числі наукової абстракції, для розкриття природи та сутності економічних інтересів (розділ І); метод поєднання історичного і логічного - при поглибленому аналізі теорії економічних інтересів у ретроспективі (розділ І), а також характеристиці їх особливостей в умовах специфічного перехідного періоду (розділ ІІ); метод аналізу та синтезу - при ідентифікації економічних інтересів і визначення в їх системі місця та ролі національних економічних інтересів (розділ ІІ); структурно-функціональний метод - при обґрунтуванні структуроутворюючої функції національних економічних інтересів і забезпеченні потреб суспільного розвитку (розділ ІІ), заходів функціонально-інвестиційного забезпечення ринкових перетворень і структурної перебудови вітчизняної економіки (розділ ІІІ); метод кількісного та якісного аналізу - при оцінці кількісних показників реалізації національних економічних інтересів (розділ ІІІ) і характеристиці нового якісного шляху інноваційного економічного розвитку (розділ IV); метод порівняльного аналізу - при зясуванні рівня відкритості національної економіки та пошуку оптимальних шляхів її входження до світового економічного простору (розділ V).Теоретичні та практичні уявлення про становлення нового механізму господарювання повязані з двома аспектами проблеми формування і використання інтересів: перший - зосереджений навколо шляхів активізації інтересів субєктів господарювання, участі населення в ринкових перетвореннях, появи нових мотивів і стимулів трудової діяльності; другий - сконцентрований навколо питань знаходження найбільш оптимального варіанту узгодження дій учасників ринкових відносин, форм і методів прямого й опосередкованого регулювання економічних інтересів в умовах системної трансформації, які дають змогу уникнути руйнівних втрат суспільної праці, соціального напруження людей. Показано, що серед поширених аргументів на підтвердження субєктивно-обєктивної природи інтересу виділяється постулат про те, що інтересам притаманний субєктивний компонент, остільки вони усвідомлені, і субєктивну складову інтересу виводять із твердження про нього як спонукання. Виявлено, що причинно-наслідкові звязки власності й економічних інтересів полягають у тому, що субєкти власності завжди мають економічний інтерес, повязаний із використанням обєктів власності, привласненням отримуваного від них доходу. Тому посилення інтеграції економічних інтересів у процесі інституційних перетворень повинно здійснюватися: а) за допомогою типу звязків і відносин між елементами системи або субєктами; б) способом регуляції системи; в) мірою нормалізації звязків усередині системи; г) характером започаткування, генезисом у системі.