Аналіз сутності форм і методів діяльності органів виконавчої влади щодо запобігання насильству в сім’ї щодо дітей. Визначення недоліків правової регламентації та практичного застосування досліджених форм і методів. Огляд основних шляхів їх усунення.
Аннотация к работе
ФОРМИ Й МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ НАСИЛЬСТВУ В СІМЇ ЩОДО ДІТЕЙ Стаття присвячена аналізу сутності форм і методів діяльності органів виконавчої влади щодо запобігання насильству в сімї щодо дітей.Ефективність запобігання насильству в сімї щодо дітей значною мірою залежить від дієвості форм і методів, які застосовують при цьому працівники органів виконавчої влади, уповноважені на здійснення такої діяльності, зокрема органів внутрішніх справ, служби у справах дітей, органів соціального захисту населення, органів опіки й піклування, центрів соціальних служб у справах сімї, дітей та молоді тощо. Загалом дослідженню форм і методів діяльності різних органів виконавчої влади присвячені роботи таких адміністративістів, як О. Питань форм і методів діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, громадськості щодо запобігання насильству в сімї у своїх роботах фрагментарно торкалися А. Проте ретельний аналіз сутності та ефективності форм і методів, що використовуються органами виконавчої влади під час діяльності щодо запобігання насильству в сімї саме щодо дітей, залишився без належної уваги науковців. Звісно, кожен орган виконавчої влади використовує власні форми й методи діяльності щодо запобігання насильству в сімї щодо дітей, проте їх ефективність безпосередньо залежить від наукового аналізу їх сутності та практичного застосування, що і є метою статті.До правових форм запобігання насильству в сімї щодо дітей можна зарахувати такі: винесення офіційного попередження про неприпустимість учинення насильства в сімї, постановка на профілактичний облік, складення протоколу про адміністративне правопорушення, винесення захисного припису, направлення на проходження корекційної програми, надання соціальних послуг, здійснення соціального супроводу сімей тощо. Офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сімї є спеціальним заходом запобігання насильству в сімї та виноситься уповноваженими підрозділами органів внутрішніх справ під розписку члену сімї, який учинив насильство в сімї щодо дитини, є осудною особою і на момент винесення такого попередження досягнув 16 років, за умови відсутності в його діях ознак злочину. У разі вчинення особою насильства в сімї щодо дитини після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість учинення насильства в сімї ця особа обовязково направляється до кризового центру для проходження корекційної програми, а також щодо неї у випадках і в порядку, передбачених Законом України «Про попередження насильства в сімї», працівниками уповноважених підрозділів органів внутрішніх справ за погодженням із начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесено захисний припис, який також належить до спеціальних заходів запобігання насильству в сімї. Захисним приписом особі, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії) стосовно дитини, яка стала жертвою насильства в сімї, а саме: чинити конкретні акти насильства в сімї; отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сімї; розшукувати жертву насильства в сімї, якщо жертва насильства в сімї за власним бажанням перебуває в місці, невідомому особі, яка вчинила насильство в сімї; відвідувати жертву насильства в сімї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сімї; вести телефонні переговори з жертвою насильства в сімї [3]. Зміст соціальних послуг, що надаються фахівцем із соціальної роботи під час здійснення соціального супроводу сімї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, повязаних із насильством у сімї щодо дитини, полягає в такому: інформування сімї (особи) про субєктів, котрі надають соціальні послуги дитині, сімї (особі), яка зазнала насильства або стосовно якої існує реальна загроза його вчинення, номери їх контактних телефонів і телефонних «гарячих» ліній; у разі існування загрози безпеці, життю чи здоровю дитини, членів сімї (особи) екстрене втручання; сприяння участі в корекційних програмах осіб, які вчиняють насильство в сімї; забезпечення влаштування дитини, членів сімї (особи) до закладів соціального обслуговування, закладів соціального захисту дітей, установ та організацій, діяльність яких спрямована на запобігання насильству в сімї [5].Вибір же будь-якої конкретної форми чи раціональне поєднання форм і методів діяльності детерміновані різноманітними факторами й обставинами вчинення насильства в сімї, а також повноваженнями того чи іншого субєкта запобігання насильству в сімї щодо дітей. Форми та методи запобігання органами виконавчої влади насильству в сімї щодо дітей невичерпні, існують й інші форми й методи, які використовуються під час такої діяльності.