Рельєф як головний об"єкт, який вивчає геоморфологія, його ознаки та особливості, значення гіпсометрії у саморозвитку рельєфу. Класифікація форм та типів рельєфу, встановлення генезису та лінійних елементів форм рельєфу, генетичні типи рельєфу.
Аннотация к работе
Геоморфологія (від грецьких слів: "гео" - земля; "морфе" - форма; "логос" - наука) - це наука про будову, походження, історію розвитку і сучасну динаміку земної поверхні.Отже, головним обєктом, який вивчає геоморфологія, виступає рельєф, тобто сукупність нерівностей земної поверхні різного масштабу. Він характеризується цілим комплексом ознак і особливостей, серед яких виділимо: · Рельєф значною мірою залежить від особливостей геологічної будови, в звязку з чим його вивчення неможливе без знайомства із складом та властивостями гірських порід, а також без розуміння процесів, що протікають у надрах Землі. · Утворюючись на контакті різних середовищ географічної оболонки, які безперервно змінюються у часі і в просторі, рельєф являє собою продукт динамічної системи. · Нарешті, сам рельєф, який являє собою безперервну комбінацію різноманітних поверхонь (від горизонтальних до вертикальних), впливає на активність геоморфологічних процесів, тобто, однією з ознак рельєфу виступає його саморозвиток. За своїми особливостями форми рельєфу можуть бути замкнутими (горб, западина) або відкритими (яр, балка), додатними (підняття) або відємними (зниження).