Основні засади державної політики у сфері позашкільної освіти. Опис специфіки роботи позашкільних освітньо-виховних закладів. Огляд напрямів діяльності юнацьких самодіяльних дитячих організацій. Форми позашкільної освіти та їх прояви на території України.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТАПроблема майбутнього підростаючого покоління завжди була предметом досліджень і турботи не лише філософів минулого (Платон, Арістотель, Марк Фабій, Квінтіліан, Г.Сковорода, М.Бердяєв, Роберт Оуен, Шарль Фурє та ін.), а і батьків, педагогів ще задовго до створення системи загальної освіти. Поетапному історичному розвитку педагогічної думки відповідали певні принципи, методологічні прийоми та форми, які впродовж століть зазнавали змін і вдосконалення. Протягом XIX-XXCT. перші будинки юнацтва в Україні були відкриті з ініціативи прогресивної педагогічної громадськості й за підтримки меценатів і добродійних комісій в Ніжині, Києві, Харкові тощо. Отже, позашкільна навчально-виховна діяльність сьогодні розглядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей особистості та розвязання її різноманітних освітніх проблем, забезпечення пріоритетів загальнолюдських цінностей, створення цілісної системи пошуку, розвитку, підтримки юних талантів і обдарувань для формування нової творчої особистості - громадянина молодої незалежної держави. Актуальність теми полягає у потребі реформування існуючих раніше форм і методів позашкільної роботи в якісно нову систему позашкільної освіти та виховання дітей та учнівської молоді обумовлена рядом обставин.В нових умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманітаризації освіти підвищився попит підлітків та їх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та виховання. Сутність позашкільної освіти та виховання як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність тощо. Позашкільна освіта та виховання здійснюється в закладах, які покликані сприяти соціальній адаптації особистості у реальному житті, у відкритій системі соціалізації і розглядається як найбільш демократичний та гнучкий засіб залучення сімї до співпраці у вихованні і розвитку дітей і підлітків. Вона передбачає самостійний вибір і використання її субєктами доступних для сприйняття різноманітних форм і методів навчально-виховного процесу: визначення форм і методик навчання та виховання, тематики наукових досліджень, навчально-виховних курсів та спецкурсів і послідовність їх опанування з урахуванням вікових особливостей, здібностей та інтелектуальних можливостей особистості.[6,28-32] Система позашкільної освіти та виховання базується на історично обумовлених традиціях виховання особистості, створених представниками різних національних спільнот України: суспільних та родинних цінностях, ідеях, поглядах, переконаннях, ідеалах і реалізується позашкільними закладами освіти, іншими закладами освіти у позаурочний час, дитячими молодіжними організаціями, творчими дитячими та молодіжними обєднаннями за місцем проживання, на підприємствах, у різних організаціях і установах.Структура позашкільної освіти та виховання включає в себе: - позашкільні заклади освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної роботи у позаурочний та позанавчальний час, а саме: середні загальноосвітні заклади, ліцеї, гімназії, навчально-виховні комплекси, професійно-технічні училища, технікуми, коледжі тощо; Основний комплекс завдань позашкільної освіти та виховання виконують позашкільні заклади освіти різних типів: палаци, центри, будинки, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні й музичні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади різної форми власності. Відповідно до концепції, змісту та напрямів діяльності, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, територіального розташування та особливостей соціуму позашкільні заклади освіти функціонують як комплексні або профільні. Позашкільні заклади освіти організують навчально-виховний процес у різновікових і різностатевих учнівських обєднаннях, використовують при цьому різноманітні форми і методи групової, індивідуальної і масової роботи; реалізують зміст позашкільної освіти та виховання впровадженням гнучких програм і навчальних планів відповідно до 3-х рівнів навчання (початкового, базового і вищого), що відрізняє ці типи закладів від інших соціокультурних і виховних структур.Державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, організаційні, освітні та виховні засади визначають Закон України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства» тощо. Загальні концептуальні положення щодо змісту й форм позашкільної освіти, її організації та стратегії розвитку встановлюють Національна доктрина розвитку освіти, Концепція позашкільної освіти і виховання, Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2008-2012 рр. та інші нормативні документи.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
1.1 Сутність, завдання і зміст позашкільної освіти
1.2 Структура позашкільної освіти
1.3 Основні засади державної політики у сфері позашкільної освіти
РОЗДІЛ 2. Основні форми і методи позашкільної освіти
2.1 Основні форми позашкільної освіти
2.2 Методи позашкільної освіти
2.3 Форми та напрями діяльності юнацьких самодіяльних дитячих організацій
РОЗДІЛ 3. ПОЗАШКІЛЬНІ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ, ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ