Проблема глобальної свідомості як одної з найважливіших компонентів глобалізації, що презентує ще одну форму осмислення сучасних процесів. Критерії даного явища - глобальна самоідентифікація та громадська думка, а також його раціональний зміст і роль.
Аннотация к работе
Форми осмислення глобалізаційних процесівСаме тому, аналізуючи будь-які проблеми глобалізаційного розвитку, доречно, передусім, звернутися до характеристики форм осмислення, у яких глобалізація проявляється й постає перед громадськістю, потрібно зрозуміти специфіку ідеологем, міфів, наукових теорій і рефлексії на рівні громадської думки, у котрих віддзеркалюються обєктивні потреби та інтереси, а також цілі глобальних акторів, які вони можуть реалізовувати в інформаційній і комунікаційній політиці на всіх рівнях глобального управління. Проте у вітчизняному науковому дискурсі не отримали поширення термін «глобальна свідомість» [17], а також проблеми, повязані з нею, зокрема стану громадської думки щодо глобалізації, міфологізації глобалізаційних процесів та глобальної самоідентифікації. Глобалізація, будучи за своєю сутністю обєктивним процесом інтенсивної інтеграції світу, розвивається стихійно, незалежно від того, бажаємо ми чи ні опинитися в цьому процесі. Саме тому можна стверджувати, що в процесі розвитку глобалізації одна одній протистоять глобалізм у різних варіаціях, антиглобалізм, альтерглобалізм (іноді в повній формі - альтернативний глобалізм) та контрглобалізм, які не збігаються з глобалізацією та анти - (альтер-, контр-) глобалістським рухом. Отже, якщо глобалізація сьогодні здійснюється за неоліберальним проектом, а антиглобалістський рух утілює в собі практику боротьби за зміну моделі глобалізації на альтернативну, то повинні існувати певні ідеологічні течії, що відображають ці протилежні позиції з погляду інтересів конкретних соціально-полі^гашх сил.