Становлення та розвиток методики ознайомлення дітей з природою. Особливості оцінювання знань дошкільників про довкілля. Аналіз програм по знайомству з навколишнім середовищем. Навчально-виховне значення екскурсій, структура і методика проведення.
Аннотация к работе
Курсова робота на тему: Форми організації роботи по ознайомленню дошкільників з вадами мовлення з навколишнім середовищемДіти повсякчас у тій чи іншій формі спілкуються з природою. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний обєм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї. Класики західноєвропейської прогресивної педагогіки вважали природу важливим фактором виховання дошкільників. Проблема ознайомлення дошкільників із навколишнім середовищем розглядалася, насамперед, в роботах зарубіжних та вітчизняних вчених як одна з актуальних педагогічних проблем.Коменський вважав, що вже з раннього віку слід давати дітям потрібні знання про природу, які є такими ж важливими для розумового розвитку дітей, як і знання мовлення, математики тощо. Це було першою спробою в педагогіці окреслити коло знань про природу для дошкільників. Руссо був прихильником природного виховання, тобто такого, яке б відповідало особливостям дітей і було близьким до природи. Руссо на виховання дитини серед природи були прогресивними, але цінність від спілкування дітей з природою значною мірою знижувалася через відмову від цілеспрямованого систематичного навчання. Руссо, Й.Г.Песталоцці наголошував на значенні ознайомлення з природою для нагромадження чуттєвого досвіду дітей, на основі якого будується вся наступна робота над розвитком понять.Основними проявами моторної алалії є: затримка темпу нормального засвоєння мовлення (перші слова зявляються в 2-3 роки, фрази - до 3-4 років, у деяких дітей спостерігається повна відсутність мовлення до 4-5 літнього віку); погане розуміння оберненого мовлення (в разі грубого недорозвинення мовлення можуть спостерігатися труднощі в розумінні складних конструкцій, різних граматичних форм, але при цьому розуміння повсякденно-побутового мовлення збережене). У звязку з цим виділяють три рівні мовного розвитку при моторній алалии: перший рівень (ЗНМ I рів.) характеризується відсутністю мовних засобів спілкування або лепетним станом мовлення; другий рівень (ЗНМ II рів.) характеризується здійсненням спілкування за допомогою використання постійного, хоча спотвореного і обмеженого запасу загальновживаних слів; третій рівень (ЗНМ Ш рів.) характеризується наявністю розгорнутого фразового мовлення з елементами лексико-граматичного і фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення [10]. Сенсорна алалія характеризується порушенням розуміння мовлення при збереженому слухові і первинно збереженому інтелекті. В разі грубих порушень дитина зовсім не розуміє мовлення оточуючих, не диференціює шуми немовного характеру.Зміст розділу «Довкілля» навчально-виховної програми передбачає досягнення основної мети сформувати емоційно-моральне ставлення дошкільників з ПМР до довкілля на засадах єдності чуттєвого та раціонального пізнання природного і соціального оточення людини та з рів.ахуванням загальних і спеціальних закономірностей їхнього розвитку. Розділу „Довкілля" надається виключне значення для розвитку у дітей з ПМР мовленнєво-мисленнєвої діяльності і особистості в цілому, оскільки він має потрійне навантаження: Інформаційний складник безпосередньо повязаний з навчальними завданнями і полягає у забезпеченні процесу засвоєння певного кола знань (про природу, культрів.у і світ людей).. В цілому зміст розділу програми "Довкілля" не є самостійною ланкою навчально-виховного процесу, оскільки, по-перше, знання, що набувається у розділі, перегукуються зі змістом інших розділів програми. На сьогодні для виявлення навчальних досягнень дітей у спеціальному дошкільному закладі для дітей з ПМР, в основному, використовуються такі методи якісної оцінки знань, умінь та навичок як: бесіда, розповідь, спостереження. На І етапі робоча спрямовується на визначення основних обєктів систематичного контролю (знання і вміння) з метою наступного оцінювання рівня їх засвоєння, а саме: знання і уявлення про національно-державну символіку України; знання і розуміння взаємозвязків у природних і соціальних явищах та між природними і суспільними явищами; сформованість системи інтелектуальних і практичних вмінь при відтворенні інформації у логічній послідовності (за допомогою плану, ілюстрації, схеми тощо); вміння спостерігати за змінами у природному і соціальному оточенні; вміння аналізувати, групувати, класифікувати, порівнювати предмети за зазначеними ознаками та помічати причинно-наслідкові звязки у природному і соціальному оточенні н їхній обєктивно зумовленій послідовності; вміння застосовувати результати спостережень у практичних видах робіт.Зміст ознайомлення дошкільників з природою визначається програмою дитиначого садка, яка є державним документом і обовязкова для виконання.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи проблеми ознайомлення дошкільників з ПМР з навколишнім середовищем
1.1 Становлення і розвиток методики ознайомлення дітей з природою
1.2 Характеристика дітей дошкільного віку з ТВМ
1.3Особливості оцінювання знань дошкільників з ПМР про довкілля
Розділ 2. Завдання і зміст ознайомлення дошкільників з природою
2.1 Зміст ознайомлення дітей дошкільного віку з природою
2.2 Аналіз програм по ознайомленню з навколишнім середовищем
Розділ 3. Форми організації роботи і методика ознайомлення дітей з ТВМ з навколишнім середовищем
3.1 Структура, типи занять і методика їх проведення
3.2 Навчально-виховне значення екскурсій, структура і методика проведення
3.3 Прогулянки - обовязковий режимний процес у дошкільному закладі