Класифікація форм організації навчання. Урок - основна організаційна форма навчально-виховного процесу. Вивчення видів самостійної домашньої роботи учнів. Дослідно-експериментальна робота з використання форм організації навчання в загальноосвітній школі.
Аннотация к работе
Підручники з педагогіки дають нам таке визначення: Навчання - цілеспрямований двосторонній процес взаємодії учителя і учнів, у ході якого здійснюється засвоєння знань, формування вмінь і навичок. Вчитель повинен не тільки передавати знання, а й формувати у дітей вміння здобувати знання самостійно. Коменський писав: «Вся робота в школі залежить від вчителя, від його знань, умінь, освіти» [1 ]. Успіх у формуванні особистості дитини залежить від форм організації навчання, тобто від зовнішнього боку організації навчального процесу, який відображає характер взаємозвязків його учасників. І.М.Чередов справедливо констатує, що форма організації навчання зумовлює "упорядкування, налагодження, приведення в систему" взаємодії учителя з учнями при роботі над певним змістом матеріалу.Чіткого визначення в педагогічній науці понять "форма організації навчання" чи "організаційні форми навчання", як і поняття "форми навчальної роботи" як педагогічних категорій поки що немає. І.Ф.Харламов правий, констатуючи, що "на жаль це поняття не має в дидактиці чіткого визначення" і що "більшість вчених просто обходять це питання і обмежуються буденними уявленнями про сутність даної категорії".[ 9 ] Ретельний аналіз різних позицій у визначенні даного поняття свідчить про те, що більшість вчених-педагогів дають цьому поняттю занадто загальне визначення. Він пише: "Організаційну форму навчання ми визначаємо як взаємодію вчителя і учнів, що регулюється певним, заздалегідь встановленим режимом і порядком» [2,с.223 ]. Природно постає запитання: що таке форма організації навчання?Її суть полягає в тому, що учні виконують завдання індивідуально в домі учителя або учня. Допомога вчителя виступала або безпосередньо, або через вивчення учнем підручника, автором якого являється сам учитель. До їх числа слід віднести його неекономічність, деяку обмеженість впливу вчителя, викликану тим, що, як правило, функція вчителя зводилась до надання завдання учню і перевірки його виконання. Суть цієї форми - в тому, що вчитель веде заняття вже не з одним учнем, а з усією групою різних за віком дітей, рівень підготовки яких був різний. В силу цього вчитель вів навчальну роботу з кожним учнем окремо.Підставами для класифікації форм організації навчання являється: кількість і склад учнів, місце навчання, протяжність навчальної роботи. Ця класифікація визнається далеко не всіма вченими-педагогами, тому не є суто науковою . але слід визнати, що такий підхід до класифікацій форм організації навчання дозволяє трохи упорядкувати їх різноманітність. У сучасній дидактиці виділяють 4 форми організації навчальної діяльності: - парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем); групова (вчитель одночасно навчає весь клас);Урок - логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного процесу, в якому в складному взаємозвязку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчання, проявляються особливість учителя і його майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів,здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку [4 ]. Урок відіграє інтегруючу роль - відображає та поєднує його компоненти (мету, зміст, методи, засоби навчання, взаємодію вчителя та учнів). Структура уроку не може бути безликою, випадковою, вона повинна відображати закономірності процесу навчання як явища дійсності, логіку процесу навчання; закономірності процесу засвоєння, логіку засвоєння нових знань як внутрішнього психологічного явища; закономірності самостійної розумової діяльності учня як способів його індивідуального пізнання, логіку пізнавальної діяльності людини; логіку викладання; види діяльності учителя і учнів як зовнішні форми прояву сутності педагогічного процесу [1 ]. В реальному педагогічному процесі вони виступають і як етапи процесу навчання і як основні, незмінні, обовязково присутні на кожному уроці узагальнені дидактичні завдання і як компоненти дидактичної структури уроку. В старших класах найбільш розповсюдженим видом уроків узагальнення і систематизації являються уроки, на яких проводяться проблемні дискусії, або уроки - семінари, на яких поглиблюється або систематизується певний зміст вивченого розділу програми або програмного матеріалу в цілому, а також уроки, на яких учні цілеспрямовано (окремо або групами) вирішують творчі завдання теоретичного або практичного характеру [4 ].Домашня робота - форма організації навчання, при якій навчальна робота характеризується відсутністю безпосереднього керівництва вчителя. При виконанні домашніх завдань учні продовжують своє навчання. Школа повинна не тільки дати учням певну суму знань, а й сформувати у них вміння і навички самостійно набувати знань. Крім обовязкового читання тексту підручника, додаткової літератури, повторення відповідної теми, виконання вправ, домашнє завдання повинно носити творчий характер, збуджувати мислення і творчість дітей - включати практичні роботи, елементи спостережень, моделювання, логічні висновки і т.д.
План
План
Вступ
1. Поняття форм організації навчання
2. Історія організаційних форм навчання
3. Класифікація форм організації навчання
4. Аналіз форм організації навчання
4.1 Урок - основна форма організації навчання. Види уроків
4.2 Домашні завдання
4.3 Позаурочні роботи
4.4 Позакласні заняття
4.5 Екскурсії
5. Дослідно-експериментальна робота з використання форм організації навчання в загальноосвітній школі