Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу. Участь міжнародного кредиту у кругообігу капіталу. Специфіка руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Дослідження міжнародного ринку облігацій.
Аннотация к работе
. Світовий фінансовий ринокЗ інституціонального погляду, світовий фінансовий ринок - сукупність фінансово-кредитних інституцій (банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж), які виконують посередницькі функції у перерозподілі фінансових активів між кредиторами та позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів, забезпечують рух світових фінансових потоків. Кредиторами і позичальниками виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні та регіональні валютно-кредитні і фінансові організації. Сутність його стисло можна сформулювати так: якщо позичальник надасть додаткове забезпечення за іншими кредитами, то кредитор може вимагати такого самого забезпечення і для даної позики. § Акцептно-рамбурсні кредити - форма кредитування експортера, за якої він : 1) назустріч виставленому в банку експортера банком імпортера акредитиву емітує векселі, виставляючи їх на себе, і вказавши платником імпортера; 2) експортер передає своєму банку документи на товар та тратти, які банк акцептує або оплачує; 3) банк експортера пересилає документи банку імпортера або третьому банку, що їх оплачує. Фірмові комерційні кредити: Надаються 1) до (100% аванс, кредитор - імпортер) або 2) після (короткостроковий займ, кредитор - експортер) отримання товаророзпорядчих документів; у 1) вексельний кредит імпортера передбачає соло-вексель, експортер є боржником, у 2) експортер виставляє перевідний вексель, який акцептується імпортером після отримання документівУ міжнародних економічні відносини кожної держави важливе значення мають кредитні відносини. Міжнародне запозичення та кредитування стало результатом розвитку, з одного боку, внутрішнього кредитного ринку найрозвиненіших країн світу, з другого відповіддю на потреба фінансування міжнародної торгівлі. Як кредиторів і позичальників виступають приватні підприємства (банки, фірми), державних установ, уряду, міжнародні і регіональні валютно-кредитні і фінансові інститути. Протиріччя між рівнем інтернаціоналізації господарському житті і обмеженістю національних форм регулювання призвело до розвитку міждержавного регулювання міжнародного кредиту. Сьогодні у світі застосовуються такі джерела права у сфері міжнародних кредитних відносин: 1) Міжнародні договори (нормативні документи):-Женевські вексельні конвенції (Женева, 1930 р.