Дослідження низки нормативних положень у чинному законодавстві України у сферах енергопостачання, контрактації сільськогосподарської продукції, діяльності товарних бірж. Аналіз позицій щодо вдосконалення законодавства у сфері діяльності товарних бірж.
Аннотация к работе
Київський національний економічний університет імені Вадима ГетьманаПроте все ще існують проблеми узгодження чинних правових норм, що регулюють господарсько-торговельні відносини, а також адаптації законодавства України до законодавства ЄС у цій сфері. Ним встановлено процедуру закупівлі товарів, робіт, послуг для субєктів державного сектору економіки, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, основні вимоги до договору про закупівлю, закріплено засади окремих видів закупівельної діяльності (теплової та електричної енергії, питної води, послуг автостанцій, портів, аеропортів, поштового зв’язку тощо). законодавство товарний біржа Матеріально-технічне постачання субєктів аграрного сектору економіки здійснюється на підставі Законів України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 р., де передбачено різні види державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників під час придбання ними окремих видів продукції, техніки, обєктів нерухомості [3], а також «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р. Аналіз зазначених законодавчих актів дає змогу зробити висновок про низький рівень систематизації норм щодо матеріально-технічного постачання, дублювання одних і тих же положень з незначними відмінностями, зокрема, положень щодо договірних форм матеріально-технічного постачання (Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» та Закон України «Про публічні закупівлі»), етапів забезпечення матеріальними ресурсами (Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» та Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»), засобів підтримки виробників продукції (Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України»). ГК України у своїх положеннях зазначає, що, згідно з договором контрактації, виробник сільськогосподарської продукції зобовязується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобовязується сприяти виробнику у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її [1].