Поняття, основні властивості (ознаки) монархічної форми правління. Особливості абсолютних, дуалістичних та парламентських монархій. Різноманітність парламентаризму як форми правління. Характерна риса президентської республіки. Змішана форма правління.
Аннотация к работе
Актуальність та значення теми: Форма держави - це спосіб організації політичної влади, що охоплює форму правління, форму державного устрою та політичний режим. Вивчення форм (пристроїв) держави має величезне значення в сучасному світі. Якщо категорія «сутність держави» відповідає на питання, в чому полягає головне, закономірне, що б в державі, то категорія «форма держави» означає, хто і як править в суспільстві, як влаштовані і діють у ньому державно-владні структури, як обєднано населення на даній території, яким чином воно повязане через різні територіальні і політичні утворення з державою в цілому, як здійснюється політична влада, за допомогою яких методів і прийомів.Форма правління характеризує порядок утворення та організації вищих органів державної влади, порядок їх утворення і розподіл компетенції між ними, їх взаємовідносини один з одним і населенням, тобто ця категорія показує, хто і як править у державі. Форма правління являє собою структуру вищих органів державної влади, порядок їх утворення та розподілкомпетенції між ними. Таким чином, по-перше форма правління - це організація державної влади та її устрій, які відображають особливості розвитку країни, рівень демократії і культури населення в ній, а, по-друге, форма правління - це комплексний конституційно-правовий інститут, організація влади, характеризується її формальним джерелом, структура та правове становище вищих органів влади (глава держави, парламент, уряд), а також встановлений порядок взаємовідносин між ними. Форма правління обумовлюється також конкретної розстановкою соціально-політичних сил і результатами боротьби між ними (дія цього фактора особливо яскраво виявляється в революційні періоди, доказом чого може бути падіння монархічних режимів у результаті Великої французької революції 1789 р. або Лютневої революції 1917 р. в Росії) ; історичними особливостями окремих країн (поза історичним контекстом неможливо пояснити існування в сучасній Великобританії парламентської монархії); особливостями культури народу, акумулюючої історичний і політичний досвід, звичаї і навички життя в умовах тієї чи іншої держави (наприклад, труднощі, які зустрічає на своєму шляху становлення демократичної форми правління в Росії багато в чому можуть бути пояснені специфікою її загальної і політичної культури); впливом у країні політичних процесів, у тому числі військових (зміна форм правління в ряді східноєвропейських країн у результаті Другої світової війни мало своєю передумовою присутність у цьому регіоні Червоної армії). Перший з них розрізняв форми правління в залежності від переважання в державі трьох чеснот: мудрості, мужності і помірності, другий - у залежності від співвідношення правильних або перекручених видів правління, оголошуючи правильними ті, в яких особистий інтерес правителів, хто б вони не були, підпорядкований спільному інтересу держави, і, навпаки, перекрученими - ті, в яких переважає особистий інтерес.«спільна справа» чи «громадські справи») - форма правління, коли він глава держави є одноособовий (дуже рідко колегіальний) президент, який обирається визначений термін із числа громадян, які мають необхідними «кваліфікаціями» (певний вік, народження у цій країні від громадян цієї держави, володіння повними цивільними і стають політичними правами та інших.). Це відбувається у тому випадку, коли законно обраний чи призначені посадова особа (президент, премєр-міністр, і т.п.) захоплює неналежні йому за конституції повноваження, відмовляється залишити свою посаду після закінчення терміну їхніх повноважень, - словом, коли узурпується влада. У цьому слід памятати, що у президентській, та у парламентській республіці є держава й президент, і парламент, а відмінності між цими двома різновидами республіканської форми управління залежить від характер взаємин між законодавчою і виконавчою владою. 5) право глави держави розпустити парламент, яке, як правило, ефективно контролює уряд; У президентській республіці існує жорсткий розподіл влади, парламент не може винести уряду вотум недовіри, а президент не в праві розпустити парламент.«Монархія» у перекладі з грецької «єдиновладдя» - це форма державного правління, при які верховна влада зосереджена (повністю або частково) в руках одноособового глави держави, і, як правило, передається у спадок. У випадку вакантності престолу, коли монарх є неповнолітнім, або не досяг віку, встановленого конституцією, коли він серйозно хворий або взагалі впродовж тривалого часу був відсутній, встановлюється регентство, тобто правління за монарха здійснюється або одноосібним регентом, або колегією регентів - регентською радою.