Поняття та класифікація форм правління. Сутність та основні ознаки монархії. Характеристика типів необмеженої монархії: абсолютна, теократична та деспотична. Особливості дуалістичної, парламентської та змішаної республіки. Нетипові форми правління.
Аннотация к работе
влада одного) - це така форма правління, за якої державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи, як правило, передається у спадок і здійснюється ним довічно. Важіль цей, хоча і достатньо могутній, може використовуватися лише раз в рік, а крім того, депутати, вступаючи в конфлікт з урядом або через нього - з монархом не можуть не відчувати постійної загрози розпуску парламенту. Верховенство парламенту виражається в тому, що уряд, який звичайно призначається монархом, повинний користуватися довірою парламенту (або його нижньої палати), а монарх вимушений призначати главою уряду лідера партії, що має в парламенті (нижній палаті) більшість місць або лідера коаліції партій, який такою більшістю розташовує. Якщо парламент (нижня палата) висловить уряду недовіру уряд повинен піти у відставку або повинен бути звільнений у відставку монархом. Проте звичайно це повноваження парламенту врівноважується правом уряду запропонувати монарху розпустити парламент (нижню палату) і призначити нові вибори з тим, щоб конфлікт між законодавчою і виконавчою владою розвязав народ: якщо він підтримає уряд, то в результаті виборів в парламенті утворюється більшість з його прихильників, якщо ж виборці з урядом не згодні, то і склад парламенту виявиться відповідним, а уряд буде змінений.Соціальні причини висуваються на перший план найчастіше в періоди революційних подій, як, наприклад, в час і після буржуазних революцій в Європі і Америці: молода, прогресивна буржуазія, що очолювала широкі верстви населення, добилася обмеження влади монарха, ліквідації абсолютизму, встановлення дуалістичної або парламентарної монархії, а інколи і республіки (наприклад, в США). В ході цього історичного розвитку були і своєрідні зигзаги: республіка при фашизмі на чолі з фюрером, дуче, каудільо мало чим по суті відрізнялася від монархії (хоча юридично форма була іншою), а республіки в соціалістичних країнах, країнах соціалістичної і капіталістичної орієнтації (переважно в Африці) з однопартійною системою і проголошеною конституціями керівною роллю однієї партії мало зберігали достовірно республіканських рис. Розділення на монархії і республіки, а їх внутрішня класифікація на абсолютну, дуалістичну, парламентарну монархії, президентську і парламентарну республіки завжди мали і зараз мають досить жорсткий характер. Але на їх базі і разом з ними шляхом поєднання і появи нових ознак створюються невідомі раніше форми, причому ця тенденція набирає силу: ""чистих", традиційні форм залишається все менше, а форми правління в знов виникаючих державах (наприклад, при розпаді СРСР, Югославії, Чехословакії), як правило, сполучають різні риси. Створення змішаних і "гибрідних" форм покращує взаємодію органів держави, хоча це відбувається або за рахунок зменшення ролі парламенту, або за рахунок скорочення повноважень президента, або шляхом встановлення підпорядкування уряду одночасно і парламенту, і президентові, що створює відому невизначеності в його положенні.
План
План
1 Поняття та класифікація форм правління
2 Монархія та її види
3 Республіка та її види
4 Нетипові форми правління
Список використаної літератури
1
Список литературы
1. Автономов А.С. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. - М.: Проспект, 2005.
2. Чиркин В.Е. Нетипичные формы правления в современном государстве.// Государство и право. 1994. № 4.
3. Білоскурська О. Щодо поняття конституційних обовязків // Право України. - 2004.- № 10.- С. 85-88.
4. Брюггер В. Відображення людини у концепції прав людини // Людина і політика. - 2003.- № 1. - С. 54-69.
5. Общая теория права и государства. П/р. Лазарева В.В. М. 1994.
6. Волинка К.Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики.-К., 2000.
7. Георгіна А.З. конституційне право зарубіжних країн : Підручник. - Тернопіль: Астон, 2003.