Сутність соціальної роботи в системі громадського руху. Законодавчо-нормативна база соціальної роботи громадських організацій в Україні. "Червоний Хрест" - складова соціальної роботи в системі громадських рухів. Основні напрямки і форми соціальної роботи.
Аннотация к работе
На сучасному етапі суспільного розвитку громадські організації є важливим субєктом соціальної політики, тому тема "Соціальна робота громадських організацій Червоного Хреста в сучасних умовах" є актуальною. Створюються нові передумови для докорінної зміни місця та ролі цих організацій як субєктів суспільного життя. Виражаючи інтереси різних соціальних спільнот, класів, соціальних груп, верств суспільства, такі організації здатні зробити вагомий внесок у стабілізацію процесів розвитку соціального життя, сприяти зміцненню соціального добробуту населення. Внесок у теоретико-методологічні та емпіричні дослідження діяльності громадських організацій зробили такі вчені: С. Круглик, зокрема статті "Громадські організації як інститути громадянського суспільства" та "Роль неурядових організацій у розбудові громадянського суспільства в сучасній Україні", де автор досліджує вплив громадських організацій на розвиток громадянського суспільства, їх роль в напрямку утвердження демократії.Свідчення про обєднання людей зі спільними поглядами на природу, суспільство, літературу, мистецтво можна знайти вже у стародавніх суспільствах. Маркса та його послідовників, політичні відносини у державі виступають як суспільні, оскільки держава є похідною від суспільства. Загальноприйняте у сучасній політології поняття "громадські організації і рухи" виникло на основі ширшого поняття "суспільні обєднання" як більш наближеного до сучасних суспільно-політичних реалій. На відміну від громадських організацій громадські рухи - це структурно неоформлені масові обєднання громадян і організації різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність яких, як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань, після чого вони або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадські організації. Однак їх діяльність почасти набуває політичного характеру, оскільки громадські організації і рухи, по-перше, обєднують людей, що входять до спектру політичних сил (патріотичні сили, національно орієнтовані групи, прихильники реформування суспільства тощо), по-друге, є потенційною базою для виникнення на їх основі нових політичних партій.Правові засади діяльності обєднань громадян у нашій державі закріплені у Законі України "Про обєднання громадян", який був прийнятий Верховною Радою України 16.06.1992 р., вступив в силу з 17.06.1992 р., а 11.11.1993 р. в нього були внесені зміни та доповнення в цілий ряд статей [14]. Розділи закону мають таку назву: І - загальні положення; II - принципи діяльності і статус обєднань громадян; III - порядок створення і припинення діяльності обєднань громадян; IV - права обєднань громадян, господарська і інша комерційна діяльність; V - нагляд і контроль за діяльністю обєднань громадян, відповідальність за порушення законодавства; VI - міжнародні звязки обєднань громадян, міжнародні обєднання громадян. Він закріпив принципи створення і діяльності, статус обєднань громадян, визначив основні положення, порядок їх створення і легалізації, право на судовий захист у разі відмови у реєстрації, права зареєстрованих обєднань громадян, у тому числі здійснення права власності. У розділі V Закону "Про обєднання громадян" містяться норми, за якими суд своїм рішенням згідно подання органу, який здійснив реєстрацію, або прокурора може примусово розпустити обєднання громадян або тимчасово (на строк до трьох місяців) заборонити окремі види або всю діяльність обєднання громадян. На сьогодні правовий статус обєднань громадян (неприбуткових організацій) регулюють Закон України "Про обєднання громадян" від 16.06.1992 р., прийнятий Верховною Радою України Закон "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.1997 р., Закон "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" від 7.10.1997 р. та постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. за №№ 140, 143,144,145.Міжнародний Комітет Червоного Хреста управляється Асамблеєю Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) (вища інстанція), Радою Асамблеї (орган Асамблеї, що діє на постійній основі від її імені) і Дирекцією МКЧХ (виконавчий орган організації). У 1919 національні товариства Червоного Хреста організували Лігу товариств Червоного Хреста (пізніше - Міжнародна Федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця) для розробки програми взаємодопомоги та розвитку в мирний час. Товариство за своєю структурою відповідає адміністративно-територіальній ознаці та поділу і складається з організацій: організація Автономної Республіки Крим Товариства Червоного Хреста України; Вінницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Волинська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Донецька обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Житомирська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Закарпатськ
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи соціальної роботи в громадських організаціях
1.1 Сутність соціальної роботи в системі громадського руху
1.2 Законодавчо-нормативна база соціальної роботи громадських організацій в Україні
1.3 "Червоний Хрест" - складова соціальної роботи в системі громадських рухів
Розділ 2. Форми і методи соціальної роботи Червоного Хреста в сучасних умовах
2.1 Організаційна структура Червоного Хреста
2.2 Основні напрямки і форми соціальної роботи організації Товариство Червоного Хреста України
2.3 Аналіз досвіду роботи Червоного Хреста в Хмельницькій області