Юридична природа вищих органів державної влади. Зміст понять правління, державного устрою та політичного режиму в умовах конституціоналізму. Інституційна характеристика влади. Аналіз закономірностей та тенденцій розвитку форми державного правління.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукЄвропейський конституціоналізм як ціннісний феномен і як сукупність правових зразків у цьому плані так і не став головним фактором, який би впливав на вироблення (корегування) форми державного правління в Україні. Тому узагальнення відповідного правового досвіду в інших державах допоможе уникнути цілого ряду помилок в організації та законодавчому забезпеченні функціонування та реформування форми правління в Україні. Для досягнення такої мети у дисертації вирішувалася низка наукових завдань: 1) дослідження основних теоретичних підходів до розуміння форми державного правління, вироблення та обґрунтування авторського розуміння відповідного поняття, в тому числі формулювання його визначення та ознак; В умовах світоглядного плюралізму вибір автором методологічної стратегії дослідження був обумовлений, передовсім, двома обставинами: з одного боку, складністю і неоднорідністю предмета дослідження, необхідністю знаходження оптимальної відповідності методологічного інструментарію елементному складу досліджуваного обєкта, а, з іншого боку, - парадигмою вітчизняної правознавчої науки, в тому числі переосмисленням нею основоположних теоретичних категорій (держави, права). За допомогою цього методу дослідження автор зясовує закономірності становлення і розвитку форми державного правління в інших державах, а також розкриває її розвиток в Україні після проголошення незалежності.«Теоретико-методологічні основи дослідження форми державного правління» присвячений питанням методології та понятійно-категоріального апарату дослідження, зокрема, аналізу основних наукових підходів до визначення поняття форми державного правління, розкриттю факторів, що детермінують певну модель влади, визначенню критеріїв класифікації форми державного правління. Враховуючи предмет дослідження, одним із основних методів дослідження став системно-структурний метод, який дозволив розкрити сутність форми правління в тій чи іншій державі на емпіричному рівні та створити умови для теоретичного аналізу. Автор відзначає, що ряд аспектів проблеми форми державного правління залишилися поза увагою вчених, зокрема: фактори, які впливають на форму держави загалом та форму державного правління як її складову, зясування критеріїв її класифікації, на підставі яких можливо ідентифікувати форму правління держави, визначення обсягу, змісту та ознак, які характеризують таку правову форму вираження держави як форма державного правління, питання технології зміни форми державного правління, відповідних правових засобів та фактори, які впливають на цей процес, питання генезису форми державного правління в Україні, теоретичні аспекти сучасної моделі влади в Україні, сформованої на основі конституційної реформи 2004 р., у тому числі «дефекти» останньої. У підрозділі 1.4 «Критерії для класифікації форм правління» автор виробив систему показників, на основі яких є можливість розмежування не лише монархічних форм від республіканських, тобто форм правління на понятійному макрорівні (універсальні критерії), а й проведення диференціації всередині традиційних форм правління (модифікаційні критерії). В свою чергу, критеріями розмежування модифікацій форм правління виступають такі характеристики публічної влади у тій чи іншій державі: 1) інституційна форма глави держави (наприклад, монарх, президент, колегіальний орган);Питання про оптимальну модель організації влади (форму державного правління) опирається як на академічний інтерес, так і на практичні потреби удосконалення форми державного правління в Україні. Уточнено сутність та визначено характеристики форми державного правління як ключової категорії дисертаційного дослідження, в тому числі: 1) сформульовано авторське визначення поняття форми державного правління як поняття, що відображає систему інституційно-правових відносин у сфері формування, організації та здійснення публічної влади на національному рівні в суспільстві; б) форма державного правління в інституційному аспекті відображає передовсім сукупність владних інституцій - органів державної влади (глава держави, уряд, парламент); Аналіз сутнісних характеристик класичних форм державного правління, яке включало, з одного боку, визначення поняття та властивостей форм правління, виділених на основі традиційної класифікації (парламентська та президентська форма правління), а з іншого - розкриття особливостей моделей влади «верховенства парламенту» і надпрезидентства, дозволяє сформулювати наступні висновки: 1.