Досліджуються фоносемантичні особливості німецького прозового тексту, проблема "звук-зміст". Запропонований "мінорний/мажорний" поділ прозових текстів для виявлення закономірностей уживань у тому чи іншому мотивному творі відповідних фонестемних рядів.
Аннотация к работе
Фоносемантичний аналіз прозових текстівЗапропонований «мінорний/мажорний» поділ прозових текстів слугує виявленню певних закономірностей уживань у тому чи іншому мотивному творі відповідних фонестемних рядів, що також сприяє посиленню мінорної чи мажорної тональності тексту. Фоносемантика як лінгвістична наука досліджує звукозображальну систему мови, що відображає зв’язки між звуком і значенням і розглядає три типи фонетичних одиниць: фонеми, фонетичні ознаки та сполучення фонем [4, с. У дослідженні під час вивчення фоносемантичних властивостей німецьких початкових фонестем і розподілу їх у художньому прозовому тексті з мінорною (негативною) та мажорною (позитивною) конотацією ми спираємося загалом на методику З. Так, порівняння всіх фонестем у мінорі та мажорі, які містять фонеми [г] і [1], доводить кількісну перевагу фонестем із [г] у мінорі над фонестемами мажорі. Проте, порівнюючи bl-br в мінорі й мажорі (аналогічно gl-gr, pl-pr), бачимо, що bly мажорі більше, в мінорі менше, і це закономірність (відповідно, х2=33,22; K=0,045; х2=73,62; K=0,06).