Зміни пероксидного окиснення ліпідів та активності ферментів антирадикального захисту у волозі передньої камери ока при пораненнях рогівки, корнеосклеральної зони, склери під впливом фонофорезу парацетамолу. Оцінка ефективності застосування препарату.
Аннотация к работе
Фонофорез парацетамолу в комплексній терапії післятравматичного запалення окаВ офтальмологічній практиці для терапевтичного лікування очних захворювань широко застосовують ультразвук для досягнення терапевтичної концентрації препаратів у тканинах ока, проникність яких при фонофорезі збільшується на 300-1000% (Цок Р.М., 1970; Аристархова А.А., 1975; Улащик В.С., 1983; Фридман Ф.Е., Гундорова Р.А., 1989). Дослідити динаміку змін пероксидного окиснення ліпідів та активності ферментів антирадикального захисту у волозі передньої камери ока при модельованих проникних пораненнях рогівки, рогівки та райдужки, корнеосклеральної зони, склери під впливом фонофорезу парацетамолу. Зясувати динаміку змін фібринолізу та колагеназної активності вологи передньої камери під впливом фонофорезу парацетамолу при проникних пораненнях рогівки, рогівки та райдужки, корнеосклеральної зони, склери в експерименті. Провести оцінку ефективності лікування післятравматичного запального процесу ока у хворих із проникними пораненнями рогівки, корнеосклеральної зони та склери при застосуванні фонофорезу парацетамолу. Запропоновано новий спосіб лікування післятравматичного запального процесу ока при проникних пораненнях, який полягає у проведенні 7-10 сеансів фонофорезу парацетамолу, починаючи з 4-ї доби після первинної хірургічної обробки (ПХО) рани (Патент України №58337 А від 15.07.2003 р.).Під спостереженням перебували 118 пацієнтів (118 очей) віком від 18 до 75 років із проникними пораненнями рогівки (49 хворих, 49 очей), корнеосклеральної зони (36 хворих, 36 очей), склери (33 хворих, 33 ока), які лікувалися у Донецькому обласному офтальмотравматологічному центрі «Мікрохірургія ока». Аналіз результатів експериментальних досліджень показав, що 1% водний розчин парацетамолу проникає в передню камеру ока при фонофоретичному введенні, та концентрація парацетамолу у волозі передньої камери ока при фонофорезі на 63,64-100% (в середньому на 81,82%) вища, ніж при інстиляціях (див. табл. Тварини були розподілені на 4 групи за видом проникного поранення (проникне поранення рогівки (ППР) - 20 тварин, 20 очей; проникне поранення рогівки з пошкодженням райдужки (ППРР) - 20 тварин 20 очей; проникне поранення корнеосклеральної зони (ППКС) - 20 тварин, 20 очей; проникне поранення склери (ППС) - 20 тварин, 20 очей) та 5 груп за видом лікування (І - група інтактних тварин (20 тварин, 20 очей); ІІ - контрольна група - травма ока без лікування (5 тварин, 5 очей); ІІІ - перша група порівняння - фонофорез плацебо (5 тварин, 5 очей); IV - друга група порівняння - інстиляції 1% розчину парацетамолу (5 тварин, 5 очей); V - дослідна група - фонофорез 1% розчину парацетамолу (5 тварин, 5 очей)). За ППРР, незважаючи на відповідність сумарної інтенсивності фібринолізу у волозі передньої камери очей ІІІ-V-ї дослідних груп рівню інтактних очей вже на 7-му добу експерименту (кінець гострого періоду ПТРЗП), нормалізація структури сумарної фібринолітичної активності найбільш швидко відбувалась у групі з лікуванням фонофорезом парацетамолу (на 14-ту добу).Арсенал протизапальних засобів, які запобігають вторинній альтерації структур травмованого ока, є недостатньо патогенетично вивченим, у звязку з чим пошук нових препаратів, які впливають на процеси ліпопероксидації й антиоксидантного захисту, фібринолізу та колагенолізу, є актуальним для лікування післятравматичного запалення, зумовленого проникними пораненнями ока. Вперше встановлено, що фонофорез 1% розчину парацетамолу перешкоджає розвитку вторинної альтерації тканин травмованого ока завдяки зниженню інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів та нормалізації активності ферментів антирадикального захисту у волозі передньої камери травмованого ока в гострому післятравматичному періоді (3-7-а доба).