Центральний мовний апарат. Дихальний, голосовий і артикуляційний відділи периферичного мовного апарату. Роль губ у звуковимові. Варіанти фонем: позиційні, комбінаторні, факультативні. Фонологічні школи. Диференційні ознаки голосних і приголосних фонем.
Аннотация к работе
Будова мовного апарату людиниЯн Бодуен де Куртене вказав на різницю між “phone” (‘звуком мовлення’) та “phoneme” (фонемою) [5, c. Наприклад, в українській мові виділяється фонема /а/, бо їй протистоять фонеми /е/, /і/, /и/, /о/, /у/, які відрізняються від неї і артикуляційно, і функціонально: /мала/ - /мела"/, /рак/ - /рік/, /рука"/ - /руки"/, /мама/ - /мамо/, /сад/ - /суд/. Наприклад, перед фонемою /і/ звичайна для літературної мови фонема /н"/ (ніс), хоч окремі носії в деяких словах реалізують її в звукові [н] [ніс]. Так, зокрема, в чеській мові наголос завжди є сигналом початку слова; [?] в англійській - сигналізує про відсутність перед цією фонемою морфемної (словесної) межі; в японській - алофон [д] можливий тільки на початку слова і тим самим служить межі слова, а в інших позиціях фонема реалізується в алофоні [?]. Наприклад, перед фонемою /і/ звичайна для літературної мови фонема /т?/ /ст?іл/, хоч окремі носії в деяких словах реалізують її в звукові [т] [стіл].