Повтор як найпростіша стилістична фігура, яка вживається у фольклорній творчості. Алітерація - повторення однакових приголосних звуків або звукосполучень з метою створення звукового образу зображуваного або посилення інтонаційної виразності мови.
Аннотация к работе
Афіняни задумувались над силою і красою мовленого слова, групували слова за характером їх звучання і музикальності, а славетний римський оратор Цицерон говорив, що від мови повинен «зазнавати насолоди слух». Вивчаючи звязок значення й звука, філософи та поети починають пошук відповідностей між звуком і кольором. Однак перекладацька зневага алітерацією, асонансом, звукописом призводить до нерозуміння особливостей звукового складу тексту читачем, адже вибір перекладачем лексики залежить не лише від сенсу і теми тексту, але і від її звучання. Повтор (повторення) - найпростіша стилістична фігура, яка вживається у фольклорній творчості, передусім у народній пісні та поезії, зумовлена емоційними та смисловими чинниками. За своєю природою алітерація буває різних типів, але найбільш розповсюдженим є алітерація з повторенням одного звуку.Протягом століть багато філософів та письменників звертали увагу на звукову сторону мови, і у наш час важливість цього аспекту є не менш важливим, адже нехтування ним знебарвлює ідею ліричного твору. Ми проаналізували деякі з них, які допомогли нам у подальшому дослідженні фонетичної структури сонетів Вільяма Шекспіра Серед основних способів посилення фонічної виразності сонетів виокремлено алітерацію, асонанс, звуконаслідування, анаграмування. Письменник талановито оспівує дружбу, і, водночас, зображує усю гіркоту дружби, тугу і розлуку, побоювання, втіленна тема суперництва і ревнощівдо інших поетів, багато онетів присвячено смуглявій коханні, а завершується цикл сонетами, присвяченими радощам та красі кохання. Сонет - одна з найпопулярніших форм ліричної поезії, яка у Шекспіра набула довершеної форми і змісту, зокрема завдяки особливій звуковій струртурі. Алітерація з триразовим повторенням плавного [l] надає останньому рядку 66 сонету незвичайно ніжну музичність), численні і різноманітні повтори, кільцеві повтори, які розкривають ідею сонету та несуть додаткову інформацію, виконують ритмічну функцію.