Фондовий ринок України - Дипломная работа

Важливим моментом економічних перетворень в державі, яка прагне економічного росту, є формування сучасної ринкової інфраструктури, організація ефективного інвестиційного процесу, становлення та розвиток інститутів інфраструктури фондового ринку як складової частини ринкових відносин (фондових бірж, комерційних банків, посередницьких контор, інформаційних центрів, центрів аукціонної торгівлі, інвестиційних фондів і компаній тощо). Фондовий ринок України, як і ринок у цілому, сьогодні знаходиться на початковому етапі формування. У сучасному економічному механізмі фондовий ринок відіграє величезну роль, оскільки забезпечує інтенсивний перерозподіл фінансових ресурсів, що дозволяє здійснити проведення реальної структурної перебудови для досягнення економічного росту. Крім цього розвиток фондового ринку сприяє росту виробництва і товарообігу, руху капіталів у межах країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, прискоренню науково-технічного прогресу. Фондовий ринок є економічним механізмом, який забезпечує раціональне розміщення фінансових ресурсів, дозволяє ефективно керувати підприємством, сприяє розвитку конкуренції, приваблює широкі верстви населення щодо їх участі в управлінні власністю, дає можливість кожній людині реалізувати свої здібності та підвищити добробут.Розділу 4, в якому розповідається про охорону праці на підприємстві.Фінансові інститути використовують залучені на ринку ресурси для надання позик іншим учасникам ринку та для інвестицій у цінні папери інших емітентів. На ринку капітальних цінних паперів мають обіг інструменти власності - акції, а також середньо-та довгострокові боргові зобовязання, тобто безстрокові цінні папери та цінні папери з терміном обігу більше від одного року. При публічному розміщенні існує встановлена законом процедура, в результаті проходження якої цінні папери реєструються Комісією з цінних паперів, а емітент отримує свідоцтво про реєстрацію емісії. Розміщені у такий спосіб цінні папери заборонено продавати на ринку протягом певного періоду, оскільки вони є досить ризиковими в порівнянні з цінними паперами, розміщеними публічно. Якщо чисельність власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобовязаний доручити ведення реєстру реєстратору.Власник цінного папера може одержати дохід із двох джерел - за рахунок виплат емітента в розмірі, обумовленому в емісії, і за рахунок перепродажу цінного папера за ціною вище ціни придбання (приріст ринкової вартості). Дисконт - це особлива форма доходу за борговими цінними паперами, що полягає в тім, що емітент розміщає свої цінні папери за ціною нижче номіналу, а погашає їх за номіналом вартості. Так, при розрахунку реальної прибутковості акцій варто враховувати, що в період між оголошенням дивіденду і датою початку їхньої виплати ринкові ціни акцій зростають на величину номінального дивіденду. Тому, якщо облігація була придбана на ринку дешевше ціни її погашення (тобто дешевше номінальної вартості), то її прибутковість розраховується за формулою: Акціонерам, зацікавленим переважно в одержанні дивідендів, зручно користатися показником частка дивіденду (у розрахунку на одну акцію - дивідендний вихід на акцію). Та ціна, яку готов заплатити конкретний інвестор на основі своєї субєктивної оцінки можливості одержання вигоди від інвестиційних якостей цінного папера, називається внутрішньою теоретичною вартістю цінного папера.Можливо, навіть важливіший, ніж надійність системи грошових розрахунків, оскільки помилку в грошових розрахунках можна виправити і компенсувати додатковою кількістю грошей, а помилка в переказі цінних паперів може призвести до втрати прав власності на якісно незамінні обєкти. Передусім це "витратний ризик", або "ризик витрат заміщення", тобто ризик, повязаний із загрозою банкрутства однієї зі сторін до терміну здійснення розрахунків, що штовхає іншу сторону на втрату можливих прибутків. "Основний ризик” полягає у можливості неодержання продавцем цінних паперів грошей після того, як папери уже надійшли покупцеві. Її головними елементами є надсилання інструкцій щодо переказу як цінних паперів, так і грошових коштів на підставі інформації про кожну угоду та остаточний переказ цінних паперів, який здійснюється одночасно з переказом грошей. Модель 3 полягає в тому, що інструкції щодо переказу як цінних паперів, так і грошових коштів надсилаються на основі інформації "нетто" (тобто з урахуванням можливих контр угод), а остаточні перекази здійснюються наприкінці циклу.Державне регулювання ринку цінних паперів полягає в здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та запобіганні зловживанням і порушенням у цій сфері.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади функціонування фондового ринку

1.1 Структура, учасники і основні інструменти фондового ринку

1.2 Методи оцінки фондового ринку

1.3 Ризики фондового ринку

1.4 Регулювання фондового ринку України

Висновки до розділу

Розділ 2. Аналіз фондового ринку України

2.1 Аналіз стану фондового ринку України та світу

2.2 Аналітичний огляд розвитку фондового ринку

2.3 Особливості функціонування фондового ринку України

2.4 Аналіз інвестиційної привабливості акцій українських емітентів

Висновки до розділу

Розділ 3. Проблеми та напрямки поліпшення розвитку фондового ринку України

3.1 Іноземний досвід в регулюванні фондового ринку

3.2 Проблеми розвитку фондового ринку

3.3 Основні заходи щодо вдосконалення процедури емісії та первинного розміщення акцій.

Висновки до розділу

Розділ 4. Система управління охороною праці та безпекою в надзвичайних ситуаціях на ТОВ "Цемент"

4.1 Система управління охороною праці в організації

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному обєкті

Висновок

Список використаних джерел