Структурні елементи фондового ринку, види професійної діяльності на ньому та його функції. Ознаки та класифікація цінних паперів. Становлення та сучасний стан фондового ринку в Україні, особливості його державного регулювання в умовах економічної кризи.
Аннотация к работе
Фондовий ринок - важлива складова частина соціально орієнтованої економіки, що сприяє оздоровленню та зміцненню фінансової системи країни, створенню необхідних фінансових резервів, залученню вітчизняного й іноземного капіталу, вільному та ефективному переливу фінансових коштів із малорентабельних галузей і регіонів у високорентабельні, а також із сегментів ринку, де є надлишок капіталу, в сегменти, де відчувається його нестача. У звязку з цим виникає неабияка потреба в глибокому, обґрунтованому вивченні тих процесів, які повязані з розвитком перетворень, що відбуваються під час здійснення підприємством діяльності на фондовому ринку. Дослідженням питань формування, розвитку та вдосконалення діяльності на фондовому ринку займалися зарубіжні й вітчизняні дослідники: М. Зокрема, потребує вивчення і теоретичного осмислення механізм функціонування підприємств на фондовому ринку; є нагальна необхідність вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики ефективного функціонування акціонерних товариств. Актуальність теми роботи полягає в тому, що розвиток ринку цінних паперів є індикатором лібералізації економіки та успішного проведення ринкових реформ, створює важливий компонент сучасного механізму економічного регулювання, надає економіці певної гнучкості й мобільності, забезпечуючи можливість швидкого переливу ресурсів із одних галузей в інші та здійснення структурної перебудови виробництва, це і обумовлює актуальність теми.Наприклад, банки надають посередникам ринку цінних паперів кредити для підписки на цінні папери нових випусків, а ті продають банкам великі блоки цінних паперів для перепродажу і з інших причин. Учасниками торгівлі виступають: емітент (особа, що здійснює випуск цінних паперів), що зацікавлений в мобілізації вільних коштів; інвестор, який має вільні кошти і бажає вигідно їх розмістити; посередник, який забезпечує обмін зобовязань (цінних паперів) емітентів на грошові засоби інвесторів; держава, яка шляхом прийняття законодавчих актів та створення відповідних державних органів визначає умови правового регулювання діяльності фондового ринку з метою підтримання його ефективного функціонування і захисту його учасників. Будь-який цінний папір характеризується нерозривним звязком між правами "на" цінний папір та правами "з" цього паперу. Це, зокрема, проявляється у класичному визначенні цінного паперу, що встановлює можливість здійснення права з цінного паперу тільки у випадку предявлення оригінального документу - цінного паперу. Усі цінні папери можна поділити на ринкові, котрі можна перепродувати, і неринкові, які дозволено продавати тільки один раз: емітент продає цінні папери інвестору, який у цьому разі є не тільки першим, а й останнім покупцем цінних паперів такого виду.Фондовий ринок як економічна категорія виражає економічні відносини, що виникають під впливом попиту та пропозиції на позичковий капітал, котрий знайшов своє вираження у формі цінних паперів. Цих стандартів та принципів необхідно дотримуватись при будь-якій прийнятій формі організації фондового ринку. Реформування власності супроводжується структурною перебудовою народного господарства і зумовлює створення фондового ринку, а це, в свою чергу, сприяє закріпленню результатів цього реформування (Додаток А, Б). Конкретна ефективність фондового ринку і цінних паперів залежить від забезпечення таких цілей і розвязання таких завдань: 1. Збільшення частки капітальних вкладень в економіку, що сприяє оздоровленню й зміцненню фінансової системи держави і створенню необхідних резервів капіталу.Але немало на ньому і перешкод, а саме: недовіри вітчизняних інвесторів до фінансових інструментів, обмеженості вітчизняних інвестиційних ресурсів, відсутності відповідної інфраструктури, практики активного просування акцій на ринку, досвіду та культури корпоративного управління товариствами, недосконалості правової бази, непослідовності у проведенні приватизації, негативного іміджу цінних паперів, що був сформований у населення в ході трастових скандалів. Аналізуючи процес реформування системи власності шляхом приватизації, можна вивести таку закономірність: починаючи з 1994 року держава все більше й більше позбавляється функцій безпосереднього управління підприємствами, але водночас з кожним роком посилюється і потреба у державному регулюванні ринку цінних паперів. На цих засадах і була започаткована державна політика регулювання ринку цінних паперів в Україні. Статистика свідчить: у 1994 році в Україні випущено цінних паперів на суму 286 млн. грн., в 1995 - 1715,4 млн. грн., в 1996-4618,9 млн. грн., в 1997 - 13,4 млрд. грн., а станом на початок 1999 року - тільки акцій було випущено на 11,5 млрд. грн. Це пояснюється продовженням процесів приватизації та корпоратизації державних підприємств: станом на 2000 рік в Україні налічується 35,5 тис. акціонерних товариств, в тому числі 23,5 тис.
План
План
Вступ
1. Фондовий ринок: сутність, структура, функції
1.1 Умови функціонування та структурні елементи фондового ринку
1.2 Основні функції та роль фондового ринку у розвитку ринкової економіки
2. Особливості функціонування та розвитку фондового ринку в Україні
2.1 Становлення фондового ринку в Україні
2.2 Аналіз сучасного стану фондового ринку в Україні
3. Економічна криза і особливості державного регулювання фондового ринку в Україні
3.1 Вплив економічної кризи на ефективність функціонування фондового ринку в Україні
3.2 Особливості державного регулювання фондового ринку в умовах економічної кризи