Висвітлення життєвого шляху М. Стельмаха, аналіз та характеристика його творчості. Вклад М. Стельмаха у дослідження та розвиток українського фольклору. Фольклорно–етнографічна діяльність письменника, вивчення фольклористичного процесу ХХ ст. в Україні.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИНаціонально свідома інтелігенція у концентрованому вигляді відображає історію свого народу, багатоаспектність та різноманітність виявів його культури у найширшому розумінні цього слова. Вивчення націокультурного виміру діяльності Михайла Стельмаха дозволяє зясувати місце та роль представників української творчої інтелігенції у тогочасному радянському соціумі, розширити наукові знання щодо розвитку української етнографії та фольклористики у радянський період. Мета дослідження полягає у комплексному висвітленні напрямків фольклорно - етнографічної діяльності митця української літератури Михайла Стельмаха. · охарактеризувати основні етапи біографії та творчості Михайла Стельмаха; Хронологічні межі роботи визначені її тематичною спрямованістю та завданнями й охоплюють роки життя та творчості Михайла Стельмаха.З отриманням українською нацією державності поступово долаються ідеологічні стереотипи, формується якісно нова історична свідомість українського суспільства, що сприяє зростанню зацікавленості до персоніфікації історії в особах діячів усіх рівнів - від загальнонаціонального до регіонального, які діяли на теренах України та за її межами, котрі своєю працею, інтелектом і досягненнями в різні історичні часи сприяли розвитку України. Методологічними для нашої проблеми є дослідженнями з біографістики, які дозволили подати комплексне уявлення про письменника, драматурга, фольклориста М.Стельмаха, вивчити його діяльність у контексті відповідної епохи. Важливою проблемою, яку не варто втрачати із поля зору залишається проблема міжособистісних звязків людей певної епохи, які, зрештою, можуть «пролити світло» на перебіг тих чи інших подій, процесів й дати належні відповіді саме із позиції цієї постаті, що із погляду порівняльного методу допоможе дотриматись принципу історичного обєктивізму. Упродовж останніх 10-15 років біографічні дослідження в незалежній Україні сприяють відродженню національної памяті, поверненню суспільству забутих і замовчуваних імен співвітчизників, переосмисленню їхньої ролі та діяльності, вихованню патріотизму, любові до Батьківщини. Тематичні роботи представлені такими науковими роботами, в яких здійснено комплексний аналіз та обєктивне висвітлення головних особливостей та засад українського літературного процесу ХХ століття: «Історія української літератури (1968)»; «Історія української літератури ХІХ ст. за ред.На основі аналізу різноманітного і різнопланового матеріалу здійснено класифікацію комплексу джерел, які поділено на такі групи: 1) архівні документи; 2) матеріали усної історії (інтервю М.Стельмаха), свідчення Л.Стельмах); 3) епістолярій; 4) художні твори Михайла Стельмаха; 5) мемуари та спогади; 6) інтернет-ресурси. Першу групу склали архівні документи, (Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва фонд 66 опис 1), який більш ширше розкриває біографічні дані М.Стельмаха. Другу групу склали матеріали усної історії (інтервю (М.Стельмах), свідчення Л.Стельмах), які поглибили знання деталей біографії М.П. Третю групу склав епістолярій М.Стельмаха (з особистого архіву Л.Стельмах ), що включає листи періоду 1942-1945 рр., які допомогли побачити формування людиноцентричності світосприйняття та світобачення молодого митця, філософське осмислення ним проблем людського буття. До пятої групи належать художні твори Михайла Стельмаха («Велика рідня », «Кров людська - не водиця», «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Чотири броди», «Гуси-лебеді летять», та «Щедрий вечір», а також пєси Михайла Панасовича: «Зачарований вітряк», «На Івана Купала» («Дума про Морозенка»), «Кров людська - не водиця», «Правда і кривда», «Кум королю») які дозволили проаналізувати історіософські погляди митця, розкрити феномен його творчості в українській літературі радянської доби, зясувати вклад українського поета, прозаїка, драматурга та кіносценариста у збереження національної самоідентифікації українців, проілюструвати бачення письменником суспільно-політичних процесів, що розгортались в українському селі ХХ ст..Етапом формування та становлення особистості Михайла Стельмаха стали роки дитинства, яке припало на період Української національно-демократичної революції та громадянської війни, голодомору 1921-1922 рр., перші роки встановлення радянської моделі в Україні. Стельмаха, за його власними спогадами, впливали мати, батько, дід, бабуся і дядько. Ось як він про це згодом напише у своїй автобіографічній повісті «Гуси - лебеді летять…»: «Коли на городі зявлявся перший пупянок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим цієї землі. Як зазначає дослідник М.Ткачук, мати Ганна Іванівна виступає у творах прозаїка М.Стельмаха уособленням життєвої та творчої сили: «Цій жінці було притаманне справжнє відчуття життя, яке властиве високим і благородним душам. Особливе місце у формуванні особистості М.
План
Зміст
Вступ
1. Стан дослідженості проблеми, огляд джерел
1.1 Стан дослідженості проблеми
1.2 Огляд джерел
2. Етапи життєвого та творчого шляху Михайла Стельмаха
3. Фольклорно - етнографічна діяльність М.Стельмаха