Фольклорне, художнє та публіцистичне мислення у контексті інтелектуально-образної еволюції. (Форми і методи вираження інформації у творчій свідомості етносу) - Автореферат
Специфіка та еволюція форм і методів вираження інформації, її роль у розвитку творчого інтелекту. Висвітлення архітектоніки інформаційно-художньої свідомості та її головних горизонтів мислення – міфологічного, фольклорного, художнього та публіцистичного.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук ФОЛЬКЛОРНЕ, ХУДОЖНЄ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНЕ МИСЛЕННЯ У КОНТЕКСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ОБРАЗНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ (Форми і методи вираження інформації у творчій свідомості етносу)Захист відбудеться “9” червня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. У дисертації вперше через призму архітектоніки інформаційно-художньої свідомості та її головних горизонтів мислення - міфологічного, фольклорного, художнього та публіцистичного - системно висвітлюється еволюція форм і методів вираження інформації та її роль у розвитку творчого інтелекту. Концептуально узагальнюється специфіка інформаційно-художньої свідомості, починаючи від міфологічного мислення, як початкової структури свідомісно-інтелектуальної організації, що вбирає весь комплекс творчого сприйняття й переробки (відображення) інформації. Розкривається структура образно-інтелектуальної комунікації умовно реального (міфологічного), відображеного (художнього) та реального (публіцистичного) мислення, генезис та еволюція образної та жанрової інтерпретації інформації у контексті інтелектуалізації творчого мислення. Висвітлюється еволюція форм і методів свідомісного вираження факту саме в царині національного відображення (Х1-XVIII ст.), простежується формування національних образних архетипів, соціально-свідомісних домінант інтерпретації інформації, вироблення національного інформаційно-інтелектуального творчого потенціалу відображення, диференціація творчої свідомості на три типи мислення: умовно реальне (міфологічне), реальне (публіцистичне, наукове) та відображене (художнє).Тема наукового дослідження - фольклорне, художнє та публіцистичне мислення в контексті інформаційної інтелектуально-образної еволюції форм і методів вираження інформації у сфері інтелектуалізації творчої свідомості етносу - передбачає зясування багатьох питань, повязаних з розвитком національного творчого інтелекту як духовної системи, що засвоює досвід народу на різних горизонтах відображення інформації. Акцент зроблено саме на формуванні національних інформаційних модулів (особистостей), які утверджували й утверджують інформаційно-художню свідомість як свідомість усіх рівнів сприйняття й обробки інформації (міфологічне, фольклорне, літературне та публіцистичне мислення), як свідомість нового європейського змісту, що своїми духовними надбаннями репрезентує український народ у світовому інформаційному просторі. Дослідження еволюції форм і методів вираження інформації в контексті інтелектуалізації творчої свідомості на загальному культурологічному тлі дало змогу окреслити головні поняття проблеми: інформаційно-художня свідомість (свідомість інформаційно-образного відображення), мислення умовно реального відображення (міфологічне), мислення образного відображення (художнє), мислення реального відображення (публіцистичне), інтелектуально-образна комунікація, архетипізація інформації, сугестивізація інформації, субєктивізація інформації, “інформаційно-архетипний анахронізм”, свідомісна інтенсифікація вираження факту, свідомісно-домінантний рівень творчості, авторська інтелектуальна модульність. Поняття інформаційно-художня свідомість (свідомість інформаційно-образного відображення) виражає весь спектр свідомісного вираження інформації у всіх її видах і формах. Простежується повна картина розвитку обєкта дослідження - структури інформаційно-художньої свідомості та її трьох головних рівнів (міфологічного, художнього, публіцистичного) - і таким чином виявляється цілісна архітектоніка цієї свідомості на рівні еволюції форм і методів інтелектуально-образної комунікації в контексті трансформації реальної (документальної) основи інформації від її архетипного рівня; розвиток форм і методів вираження національної інформаційно-художньої свідомості в контексті її диференціації на мислення умовно реальне, реальне, образно відображене (Х1-ХУШ ст.).Поняття “інформація” завжди виходить із контексту поняття “свідомість”, тому є одним із головних чинників свідомості, ядром всіх її систем від мікро-до макрорівня. Творчий процес як система організації інформації передбачає виявлення авторською свідомістю закономірностей управління, що реалізуються даною системою, форм передачі інформації від одних підсистем до інших, пошук шляхів дії та засобів впливу одних частин системи на інші, координацію нижчих рівнів системи з боку елементів її вищого рівня (система комунікації: твір - читач / глядач / слухач). Іноді у внутрішньоінформаційній класифікації деяких жанрових підвидів (проблемний нарис) система суспільство (проблема) стоїть на першому місці, що підкреслює перевагу реальної інформації (реального факту) над інформацією, яка відтворена свідомістю на рівні паралельної образної інтерпретації (художнє мислення).