Побутування жанру балади в усній народній творчості та українській літературі. Аналіз основної сюжетної лінії твору. Розкриття образів головних героїв повісті О. Кобилянської. Використання легендарно-міфологічного матеріалу з гуцульських повір’їв.
Аннотация к работе
Мета роботи - дослідити вплив усної народної творчості на творчість письменниці, розглянути народну баладу «Ой, не ходи Грицю та й на вечорниці» як фундаменту для написання твору, розкрити особливості написання повісті і порівняти твір з ознаками усної народної творчості; розкрити образи головних героїв повісті „У неділю рано зілля копала ”. Драч (збірка «Балади буднів», твори «Балада про соняшник», «Балада ДНК», «Балада про дядька Гордія», «Балада золотої цибулі», «Орлина балада» та ін.), Ірина Жиленко (збірка «Буковинські балади»), Ірина Калинець (цикл «Балади» зі збірки «Оранта» - «Балада про камінь», «Балада про коня», «Дорога до моря» та ін.), В. За суттю відображених людських конфліктів та відносин всі українські балади розподіляються на три великі масиви: 1) балади про кохання і дошлюбні взаємини; 2) балади про сімейні конфлікти й стосунки і 3) балади з соціально та історично зумовленими драматичними й трагічними колізіями. Класичним зразком побудови балади за принципом часової послідовності (регулярної - за днями тижня) і є балада про отруєння Гриця: А в неділю рано зілля копала, А в понеділок зілля полоскала, А у вівторок зілля варила, А у середу Гриця отруїла. Це момент, як і деякі інші, споріднює баладу з казкою, але кожен із жанрів у розвязці має певну специфіку: якщо казка наприкінці обовязково компенсує страждання героя, винагороджуючи його статками і щасливим одруженням, а слухача - розповіддю про торжество справедливості, то балада викликає складніші й тонші емоції, змушуючи нас співпереживати трагічні долі тих, що постраждали безвинно.У повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» спостерігається щедре використання народних джерел. Письменниця будує свій твір на матеріалі народної балади «Ой, не ходи, Грицю..». Твір О.Кобилянської - це майстерно вибудована система художнього світу, де міфологічне тло є основою неофольклорного міфа, який покликаний розширити межі національної літератури. Адже саме у повісті “В неділю рано зілля копала...” набули своєрідного узагальнення міфологеми гріха, долі, проблема внутрішнього роздвоєння людини. Письменниця вдається до спроби психологізму головного героя, що вказує на новаторство Ольги Кобилянської у спробі інтерпретувати народну баладу.
Вывод
У повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» спостерігається щедре використання народних джерел. Письменниця будує свій твір на матеріалі народної балади «Ой, не ходи, Грицю..».
Стосовно визначення жанру балади існує досить багато різних думок, кожна з яких є досить цікавою і розкриває специфічні риси цього жанру. Найбільш обєктивним і загальновизнаним є таке: « Народна балада - це ліро-епічний твір із напруженим сюжетом у якому розповідається про фантастичні або героїчні події» [21, с. 45]. Прочитання твору підтверджує , що в повісті наявно багато елементів містики, починаючи вже з однієї з головних героїнь - Маври, яка вміла ворожити та лікувати людей. Досить містично змальовано природу у творі, яка намагається всім своїм виглядом дати підказку, про подальший розвиток подій, а саме про неминучу біду.
Твір О.Кобилянської - це майстерно вибудована система художнього світу, де міфологічне тло є основою неофольклорного міфа, який покликаний розширити межі національної літератури. Адже саме у повісті “В неділю рано зілля копала...” набули своєрідного узагальнення міфологеми гріха, долі, проблема внутрішнього роздвоєння людини. Саме вони є своєрідними ланками, які повязують у єдине ціле окремі культурні світи О.Кобилянської, забезпечуючи їх оригінальне вирішення в рамках модерністського освоєння традицій. Синтез двох різних культур за своїм світоглядом, традиціями дають нам банальну картину любовного трикутника, яка виходить від саме дитя поєднання двох різних світів - Гриця.
Письменниця вдається до спроби психологізму головного героя, що вказує на новаторство Ольги Кобилянської у спробі інтерпретувати народну баладу. Вона показує результат крові, зовсім протилежної за своїм складом, яка тече в його жилах. І цей результат виражається у роздвоєнні душевного стану хлопця, через який він неспроможний побороти в собі почуття і комфорт, не зміг зробити вибір і тим самим спроектував свій трагічний кінець життя.
У повісті мовби в одній часовій площині співіснують минуле, теперішнє і майбутнє. Власне, минуле проектується в майбутнє, бо воно визначене наперед тими подіями, які відбулися раніше. Теперішнє відіграє роль своєрідного містка між минулим і майбутнім. Підтвердженням цього є нерозривний ряд родичів Маври та Гриця. Оскільки колись скоєний гріх супроводжував її сина, як плід забороненого кохання, все його життя аж до смерті.
Письменниця збагатила тло твору легендарно-міфологічним матеріалом (легенди про цвіт папороті), персоніфікацією явищ природи, елементами містики, символами (маки, золото), що беруть початок у творчості О. Кобилянської з гуцульських повірїв.
Не оминула Ольга Кобилянська і біблійний мотив в своєму творі, сенс якого розкривається через внутрішній монолог старого цигана Андронаті, що вказує на тяжіння письменниці до психологізму у творчості. З якого ми дізнаємося, що колись цигани зробив немилосердний вчинок: не прийняли Марію та Йосифа. І саме в цьому він бачить такі муки циганського народу, як відсутність постійного місця проживання, спосіб заробляння грошей, відношення інших націй до їхньої та, зокрема, гріх і кара яка впала на долю його доньки та їхньої родини.
Отже, вибудувавши сюжет твору на основі фольклорних джерел, О. Кобилянська в повісті “В неділю рано зілля копала…” органічно синтезувала національний матеріал, окремі моменти з життя циганів (реальний і міфологічний пласти), а також світову літературну традицію, в основі якої - хлопець, що одночасно кохає двох дівчат. І хоча корені окремих образів твору - в народній пісні, вони осмислені авторкою відповідно до естетичних поглядів і етичних засад культури початку ХХ століття. «Пишна троянда в саду української літератури», - так образно визначив Михайло Старицький місце Ольги Кобилянської в літературному процесі [21, с. 38 ]. Ця характеристика вказує на особливості індивідуального стилю видатної письменниці, який полягає в тому, що вона зуміла надати творчо переосмисленим мотивам та образам співзвучне своїй епосі змістове наповнення та ідейно-семантичне звучання. Конкретні екзистенційні ситуації, стани особистості, реалії життя набули у творі письменниці універсального звучання.
Список литературы
1.Балашов Д.М. Постановка питання про баладу в російському та західному фольклорі //Праці Карельского філіалу Академії Наук СССР, 1962 - Вип. 35( Питання літератури і народної творчості) - С. 17-19
2. Бєлінський В.Г. Вибрані філософські твори / В.Г. Бєлінський. - К., 1948. - Т.1 - С. 218
3. Бисинало С.К., Борщевський Ф.М. Український фольклор: критичні матеріали / С.К. Бисинало, Ф.М. Борщевський. - К. : Вища школа, 1978. - 228 с.
4. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди та вірування. - К.: Довіра, 1993. - 414 с
5. Гнатюк В. Останки передхристиянського релігійного світогляду наших предків: [Українці : народні вірування, повіря, демонологія] / В. Гнатюк. - К. : Либідь, 1991. - С. 383-406.
6. Гнатюк О. Трансформація фольклорного матеріалу у літературному тексті / О. Гнатюк // Молода нація. - 1997. - №5 - С. 24-35 .
7. Дах М.І. Літературне життя народної балади «Ой, не ходи, Грицю …» : проблема олітературнення сюжету і жанру: дис. канд. філолог. наук., 2011. - вип.10. - 21 с.
8. Дей О. Українська народна балада / О. Дей. - К. : Наукова думка, 1986. - Львів, 2001. - 220 с.
9. Деякі аспекти олітературення народної балади "Ой не ходи, Грицю…" // Українське народознавство: Стан і перспективи розвитку на зламі віків. Матеріали міжнародних науково-практичних читань, присвячених памяті українського фольклориста Михайла Пазяка. - Київ, 2000. - С.162-164.
10. Дмитренко М. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. - К.: Редакція часопису «Народознавство», 2001. - 576 с.
11. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислівя, загадки, скоромовки / [упоряд. Н.С. Шумада] - К.: Веселка, 1989. - 606 с.
12.Іванницький А. Українська народна музична творчість / А. Іванницький. - К. : Музична школа, 1990. - C. 336 -263
13. Кобилянська О. Основи зворушеного серця : [щоденники, автобіографії, листи, статті та спогади] - К. : Основи, 2001. - 198 с.
14. Кобилянська О. В неділю рано зілля копала / Кобилянська О. Твори у 5 т. / О. Кобилянська. - К. : Держ. вид. худ. літри, 1963. Т. 3 - 1963. - С. 314-135
15.Комишанченко М.П. О. Кобилянська (До 100-річчя з дня народження) / М.П. Комишанченко. - К.: Знання, 1963. - 48 с.
16.Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2001. - 591 c.
21. Мала філологічна енциклопедія / [за ред. О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк]. - К. : Довіра, 2007. - 478 с.
22. Марків Р. Текст у тексті : міфологеми у повісті-баладі О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала» / Р. Марків // Фольклористика. - 2006. - №3. - С. 42-29.
23. Монахова Н. Фольклорні моделі в повісті О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала» (на прикладі міфологеми «доля») / Н. Монахова // Літературознавчі студії. - 2000. - №4. - С. 11-20.
26. Нудьга Г.А. Балада про отруєння Гриця і легенда про Марусю Чурай / Г.А. Нудьга // Жовтень. - 1967. - № 2. - С. 131-138.
27. Погребенник Ф.П. Ольга Кобилянська. До 125-річчя від дня народження / Ф.П. Погребенник. - К.: Знання, 1988. - 48 с.
28. Поетика балади // Слово і час - 1998. - №12. - С. 48.
29.Поліщук Н. Ю. Міфопоетичний світ О. Кобилянської: архетип провини і покарання / Поліщук Н.Ю. Мова і культура / Н.Ю. Поліщук. - К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2010.
Т. 2 - 2010. - С. 368-379
30. Пряникова Ю. Міфологічні елементи в повісті О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала» / Ю. Пряникова // Літературознавчі студії. - 2000. - №4. - С. 9-21.
31. Пряникова Ю. Міфологічні елементи в повісті О. Кобилянської "В неділю рано зілля копала" / Ю. Пряникова // Магістеріум. Серія: Літературознавчі студії / ред. В.П. Моренець. - К., 2000. - Вип. 4. - С. 41- 44. - Бібліогр.: 5 назв.
32. Раскін О. Балади І.В. Гете // Наукові записки Курського педагогічнго Інституту. Питання із зарубіжної літератури. Курськ . - 1967. - Вип. 32. - С. 169-200.
33. Синявська Л. Тенденція «олітературнення» в українській літературі 20-х років ХХ століття / Л. Синявська // збірник наукових праць. - Одеса: Астропринт, - 2011. - Вип. 15. - С. 221- 230.
34. Словник символів культури України / [за ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, М. К. Дмитренка]. - К. : Міленіум, 2002. - 658с.
35. Томашук Н.О. Ольга Кобилянська / О. Н. Томашук. - К.: Дніпро, 1969. - 240 с.
36. Томащук Н. Народнопоетичні джерела повісті О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала» / Н. Томащук // Народна творчість та етнографія. - 1963. - №24. - С. 121-128.
37. Филипович П. Історія одного сюжету / Павло Филипович // Филипович П. З новітнього українського письменства. Історично-літературні статті : К. : Культура, 1929. - 172с.
38. Шнітке А. Полістилістичні тенденції в сучасній музиці // Бесіди з Альфредом / ред. Іванишкін - М., 1994. - С.144
39. Якименко О. Трансформація міфу про вічне повернення у повісті Ольги Кобилянської "В неділю рано зілля копала" / О. Якименко // Дивослово. -2008. - № 6. - С.46