Історична основа формування та розвитку фольклорно-пісенного комплексу регіону. Встановлення генеалогії та української національної ідентичності календарно-обрядової поезії на основі порівняльного аналізу із пісенним фольклором прилеглих етніконів.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 - фольклористика. Основна увага зосереджується на окресленні специфіки побутування та виявленні регіональних особливостей підляської календарно-обрядової та необрядової пісенності. Зясовується історична основа формування та розвитку фольклорно-пісенного комплексу краю. На основі порівняльного аналізу із пісенним фольклором прилеглих етніконів встановлюється генеалогія та українська національна ідентичність календарно-обрядової поезії, що побутує на Підляшші. Ключові слова: пісенний фольклор, календарно-обрядова поезія, Підляшшя, специфіка, жанр, складоритмічна будова, побутування, регіон, національна ідентичність, генеалогія.Кирчів, може наповнитися реальним змістом лише на основі визначення і узагальнення спільностей - «універсалій» регіональних фольклорних традицій - у поєднанні з їх місцевими своєрідностями, особливостями, що разом творять неповторне багатобарвне суцвіття національної фольклорної єдності. В умовах територіальної ізольованості від інших етнографічних теренів України фольклорна традиція регіону законсервувала ряд специфічних ознак, представлених як у зразках необрядової лірики, так і у текстах календарно-обрядової пісенності. Серед таких - питання регіональної специфіки текстів календарно-обрядової та позаобрядової пісенності, а також зясування національної ідентичності фольклорних зразків, що побутують у регіоні. Зазначені проблеми входять складовою до комплексної теми «Українська література: традиції і сучасність» кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки. Мета дослідження полягає у зясуванні комплексу питань, повязаних із регіональною специфікою побутування жанрів календарно-обрядового та необрядового фольклору на Підляшші, а також виявленням його генеалогічних звязків із іншими етнографічними регіонами України.Перший розділ дисертації - «Підляшшя як фольклористичний осередок» - присвячено зясуванню історичного підґрунтя фольклорного комплексу підляського краю, уточненню етнографічно-історичних меж Підляшшя, а також висвітленню історіографії фольклору краю. До початку першої світової війни землі Підляшшя як адміністративно-територіальна одиниця почергово входили до складу різних державних утворень: Великого князівства Литовського, Королівства Польського, Австрії, Прусії та Російської імперії. Вичерпності й ґрунтовності ініціальним дослідженням підляського фольклору, вочевидь, забракло ще й тому, що зібрання фольклорного фактажу здійснювалося спорадично, а його аналітичне осмислення відбувалося головно у контексті польської фольклорної традиції, чому сприяв адміністративно-територіальний стан Підляшшя. З-поміж таких - спорадичність поширення власне веснянок - текстів із закличними мотивами (на території Підляшшя активністю побутування відзначається лише пісня «Ой весна красна, а що ж ти нам принесла?»); невелика кількість весняних пісень, позначених аграрно-вегетаційною тематикою; шлюбна спрямованість пісенного репертуару весняного календарного циклу. Шлюбні мотиви домінують на Підляшші у всіх текстах, які визначаються їх виконавцями як «веснянки» та «рогульки».