Формування та реалізація зовнішньої політики Великої Британії щодо Фолклендських (Мальвінських) островів у 1763-1843 рр. Передумови виникнення "фолклендської" політики. Боротьба в правлячих колах Великої Британії навколо питання колонізації архіпелагу.
Аннотация к работе
ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор БУРЯН Михайло Степанович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор ЯКОВЕНКО Наталія Леонідівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби кандидат історичних наук, доцент ЧЕРЕВКО Оксана Степанівна, Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Захист відбудеться "21" квітня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.728.01 по захисту дисертацій в Дипломатичній академії України при Міністерстві закордонних справ України (01025, м.Однією з 16 таких територій є і Фолклендські (Мальвінські) острови, боротьба за які може призвести до дестабілізації ситуації в Південній Атлантиці. Статус "заморської території" Великої Британії, який отримали Фолкленди (Мальвіни) у 2002 р., на практиці не вплинув на колоніальний характер їхньої залежності від Лондона. Крім того, південно-атлантичний напрямок зовнішньої політики Великої Британії у досліджуваний період незаслужено залишився поза увагою як істориків - англознавців, так й істориків-латиноамериканістів, котрі займаються проблемами міжнародних відносин у Південній Америці. Тому на момент написання роботи історія британської політики щодо Фолклендських (Мальвінських) островів містить значну кількість "білих плям". Мета роботи - дослідити процес формування та реалізації зовнішньої політики Великої Британії щодо Фолклендських (Мальвінських) островів у 1763-1843 рр.Джерела, за допомогою яких вивчалась політика Великої Британії щодо Фолклендів (Мальвін), можна умовно розділити на шість груп. Ці матеріали мають неабияке значення, адже дають можливість реконструювати основні етапи британського проникнення до Південної Атлантики та визначити причини еволюції політики Альбіону щодо Фолклендських (Мальвінських) островів у різні проміжки часу. Джерела, які стосуються історії колонізації Фолклендських (Мальвінських) островів обєднані в спеціальній підборці "Суверенітет Аргентини над Мальвінськими островами". Вони цінні для дослідників насамперед тим, що дають змогу поглянути на політику правлячих кіл Великої Британії очима їх супротивників - іспанців та аргентинців, знайти та проаналізувати факти, які іноді з певних причин замовчуються представниками англійської історичної науки. Історіографія зовнішньої політики Великої Британії другої половини XVIII - першої половини XIX ст. нараховує велику кількість праць вітчизняних та зарубіжних авторів, однак політика Обєднаного Королівства щодо Фолклендських (Мальвінських) островів досліджена в них досить поверхнево.Після закінчення Семилітньої війни Велика Британія знову зацікавилась Фолклендськими (Мальвінськими) островами. Це навіть стало причиною розколу кабінету на прибічників "поміркованого курсу", які вважали за доцільне відмовитися від колонізації островів та уникнути можливого військового протистояння (лорд Бедфорд, віконт Веймут, лорд Хіллсборо, граф Гувер, лорд Норт), і прихильників "жорсткої лінії", котрі відстоювали наступальну політику (граф Камден, лорд Графтон, граф Шельбурн, Е. Переговори між Великою Британією та державами "Фамільного пакту" відбувалися у складній ситуації та просувалися дуже повільно, але в критичний момент, коли напруження досягло свого піку, як у Великій Британії, так і у Франції відбулися кардинальні зміни у владних структурах. У четвертому розділі "Еволюція зовнішньої політики Лондона в останній чверті XVIII - першій третині ХІХ ст. та Фолклендські (Мальвінські) острови" мова йдеться про формування зовнішньополітичного курсу Великої Британії в умовах, що склалися після створення США. Здобуття незалежності північноамериканськими колоніями і виникнення США у якості регіонального лідера по той бік Атлантики, перемога Великої Британії над Францією у боротьбі за колоніальну першість, а також завоювання незалежності країнами Латинської Америки радикально змінили тогочасну політичну карту світу та зумовили зміни в зовнішньополітичній доктрині Уайтхоллу.