Ценоморфічні та еколого-біологічні особливості флористико-фауністичних комплексів. Головний прогноз розвитку біогеоценозів Присивашшя в найближчій та віддаленій перспективах. Основна характеристика домінування фітосапрофагів у ландшафтній екосистемі.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРоботу виконано на кафедрі екології та раціонального природокористування Таврійського національного університету ім. Науковий керівник:кандидат біологічних наук, доцент Пишкін Володимир Борисович, Таврійський національний університет ім. Офіційні опоненти:доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Козловський Микола Павлович, Інститут екології Карпат НАН України, директор кандидат біологічних наук, доцент Лісовець Олена Іванівна, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, кафедра геоботаніки, ґрунтознавства та екології, доцент Захист дисертації відбудеться «16 » березня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49010, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49010, м.Присивашшя являє собою складний вузол, в біогеоценозах якого зконцентровано унікальний набір різноманітних видів рослин і тварин. Робота виконувалася в рамках розділу комплексної міжкафедральної теми «Вивчення природи Криму в природоохоронному аспекті» (№ 0110011992), надалі знайшла своє продовження в рамках програми «Комплексна оцінка різних компонентів екосистем Криму в природоохоронному аспекті» (№ 0197 U 001972). на основі аналізу флористико-фауністичних комплексів відокремити основні типи біогеоценозів Присивашшя; проаналізувати флористико-фауністичні комплекси в біогеоценозах Присивашшя з урахуванням трьох аспектів: функціонального (продуценти, консументи), просторового (парцели, біогеогоризонти), часового (сезонна динаміка); дослідити різноманітність і складність флористико-фауністичних комплексів у біогеоценозах Присивашшя;Вивчення складу, структури і різноманітності флористико-фауністичних комплексів біогеоценозів, що входять до складу ландшафтної екосистеми Кримського Присивашшя, здійснювалося впродовж 1997 - 2010 років. На дослідженій території зареєстровано в цілому 278 видів з 176 родів і 51 родини вищих покритонасінних рослин, які складають основу флори біогеоценозів Присивашшя. Бельгардом (1971) розуміємо пристосування виду рослин і тварин до біогеоценозу в цілому. Домінують (20,8%) еврибіонти (Evr) і бурянисто-польові (RUSIN) ценоморфи (17%), представлені видами з більшості вказаних систематичних груп, що адаптувалися до існування в умовах антропічного пресу. У другій групі панують еврігігроморфи (EVRGIG) (891 вид) з широким спектром адаптації до вологості в середовищі , що забезпечує їм значне поширення у Присивашші.Встановлений загальний видовий склад флористико-фауністичних комплексів Кримського Присивашшя, який включає 1476 видів. З них 278 видів припадають на флористичний комплекс і 1198 - на фауністичний. Ценоморфічні особливості флористико-фауністичних комплексів визначаються адаптацією видів до групи екологічних чинників, які діють в умовах конкретного біогеоценозу. Екоморфічні особливості флористико-фауністичних комплексів залежать від адаптації видів до окремих екологічних чинників. Серед тварин панують еврігігроморфи (74,5%), види з широкою екологічною валентністю до гігротопу.