Флористичне та ценотичне різноманіття островів Дніпра в межах м. Києва та його охорона - Автореферат

Національної академії наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук флористичне та ценотичне різноманіття островів Дніпра в межах м.Заплавні комплекси території дослідження відіграють особливо важливу роль у створенні зеленого каркасу міста, оздоровленні повітря міста, а також як місця рекреації, екологічної освіти. Проте багато ділянок зберігає свою природну цінність, тут наявні види рослин та угруповання, рідкісні як для регіону, так і для України в цілому. Специфічність природних комплексів островів обумовлена тим, що ця територія знаходиться на межі двох зон - Лісостепу та зони мішаних лісів та на стику Ліво-та Правобережжя. Проведене дисертантом детальне вивчення сучасного стану флори та рослинності, тенденцій динаміки дозволило науково обгрунтувати необхідність створення регіонального ландшафтного парку, де має поєднуватись регламентована рекреаційна діяльність із збереженням біорізноманіття. Робота виконувалась відповідно до “Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні”, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1994 р.Регіон дослідження площею близько 6.000 га складається із девяти великих та низки малих островів Дніпра, що знаходяться в межах м. В системі геоботанічного районування України (1977) територія північних островів належить до Європейської широколистянолісової області, Східноєвропейської провінції, Київополіського округу, до Київо-Макарівського району. Територія південних островів належить до Європейсько-Сибірської лісостепової області, зокрема Східноєвропейської провінції, Бахмацько-Кременчуцького округу, Середньодніпровського району.Перший період (з середини XVIII ст. до початку XX ст.) характеризується, здебільшого, накопиченням флористичних матеріалів загалом по Київській губернії. Другий період (довоєнний) ознаменувався появою першої друкованої праці, присвяченої флорі о. Києві в цей період працювали вчені Інституту ботаніки Ю.М. Третій період (40-ві - 90-ті роки ХХ ст.) характеризується більшою увагою ботаніків до рослинності заплави, також продовжуються флористичні дослідження. Клоков (1960) проводив дослідження на дніпровській заплаві на території міста Києва, вивчаючи дніпровські види роду Corispermum.До 2025 року, наприклад, відсоток міського населення Європи сягатиме понад 80 %. Розглядається значення та функції зелених насаджень в місті. Відзначається, що серед їх різних типів більш ефективно з екологічної точки зору та вигідно з економічної залишати недоторканими природні масиви, ніж створювати штучні. Впровадження в містах обєктів різних категорій на відносно добре збережених природних територіях стало звичайним в світі.В основу роботи покладені матеріали детальномаршрутних польових досліджень 1999-2002 рр. Геоботанічні описи, закладання профілів та картування виконувались загальноприйнятими методами (Полевая геоботаника, т.1-4, Шенников, 1964). Отримані нами матеріали включають 450 повних геоботанічних описів, занесених до компютерного банку даних СУБД Visual Fox Pro 5.0., вони оброблялися за допомогою програми В.А. База даних видів флори регіону та їх біоморфологічних та еколого-ценотичних характеристик була створена в програмі ACCESS.Флора островів та прилеглої заплави відрізняється відносним багатством та нараховує 717 видів вищих судинних рослин, які належать до 364 родів, 99 родин. Переважну кількість видів складають роди, які нараховують 2-4 види. Аналіз флори виявляє як риси, характерні загалом для флор Голарктики (панівна роль належить Magnoliphyta, переважна кількість видів відноситься до небагатьох родин тощо), так і риси, що вказують на перехідний характер флори цієї території. Так, відношення кількості видів Asteraceae до Cyperaceae (2,58) демонструє перехідний характер флори від бореальних лісових до лісостепових давньосередземноморських флор. З 12 еколого-ценотичних груп, на які ми розподілили види, найбільша кількість (19%) припадає на псамофітно-лучну.Рослинність території дослідження належить до 5 типів рослинності, 10 класів формацій, 57 формацій. Класифікація подається для травяної рослинності до рівня формацій, для чагарникової та лісової - до груп асоціацій. На основі власних геоботанічних описів та літературних даних пропонується схема класифікації рослинності, що включає 5 лісових формацій, 3 чагарникові, 25 лучних, 22 формації водних та 2 болотних рослин. Рослинність даної ділянки заплави має як типові інтразональні риси, характерні загалом для заплав, так і свої відмінні, повязані з особливістю розташування на екотоні та з особливостями гідрологічного режиму даної ділянки заплави. Рослинність кожного острова має специфічні риси.До них ми відносимо заростання пісків і водойм заплави та зміни порід в лісових угрупованнях. Заростання пісків починається з появи несформованих заростей травяних псамофітів, разом із ними зявляються паростки Salix acutifolia.