Характеристика найтиповіших для української свідомості концептів, що належать до груп: дерева, трави, квіти. Дослідження їх трансформацій у поетичній картині світу, утворення переносних використань, символів, фразеологічних одиниць. Етимологія лексем.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук ФЛОРИСТИЧНІ КОНЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВНО-ХУДОЖНЬОЇ КАРТИНИ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ ХХ СТ.)Роботу виконано в Одеському національному університеті імені І.І. Науковий керівник: Семененко Лариса Анатоліївна, кандидат філологічних наук, доцент, Одеський національний університет імені І.І. Офіційні опоненти: Семенець Олена Олександрівна, доктор філологічних наук, професор, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри видавничої справи та редагування; Захист відбудеться "27" червня 2008 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Дисертацію присвячено аналізу флористичних концептів, що виступають елементами субстанціальних архетипів української поетичної мовної картини світу (МКС). Для аналізу мовних репрезентацій концептів використовують допоміжні методики: дослідження семантики й етимології лексем, встановлення парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень, виявлення асоціативного поля, входження до складу фразеологічних одиниць, частотні характеристики тощо. Флористичні концепти належать до рано сформованого шару свідомості людей, вони, як правило, ілюструють ідіоетнічну концептуальну картину світу, втіленням якої в мові виступає національна мовна картина світу, а одним з її виявів є поетична КС. У дисертаційних роботах проаналізовано концепти краса (О.М. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу флористичних концептів, що полягає у зясуванні смислового ядра концепту та можливостей його трансформацій, побудові предметноцентричного фрейму, виявленні типових флорономенів української лінгвоментальності, характеристиці мовних репрезентацій флористичних концептів, окресленні типових змін структури та ролі зазначених концептів в українській свідомості ХХ ст. у порівнянні з ранніми етапами формування ментальності, висвітленні особливостей використання флорономенів у поетичному мовленні, де вони набувають додаткових конотацій, образних, символічних значень, що дасть змогу ґрунтовніше дослідити повязаний з флорою фрагмент української поетичної МКС.У першому розділі "Основні засади дослідження концептів у сучасній когнітивній лінгвістиці" розглянуто смисл та особливості використання в науці поняття картина світу, походження й значення терміна концепт, наведено класифікації концептів і картин світу, висвітлено принципи й підходи до концептуального аналізу. У когнітивній лінгвістиці концептом називають узагальнене поняття про світ, концепт акумулює знання про певний фрагмент дійсності. Концепти, повязані з національною ментальністю, включають ціннісні, образні компоненти, інформацію про нереальні світи, метафоричні знання, асоціації, символи, конотації, корелюють із психічними функціями, як-от: відчуття, почуття, образи, інтуїція. Основним прийомом дослідження концептів виступає концептуальний аналіз, що є сукупністю методик, серед яких існують 4 найпоширеніші типи моделювання концептів: пропозиційний, фреймовий, сітьовий, прототиповий (С. А. Ніжне ставлення українського народу до флори відбилося й на словотвірному рівні: численні й частотні в поетичному мовленні деривати з меліоративними суфіксами (калинонька, яблунька, дубочок, садок), кількість використань яких залежить від концепту (від 3 % для концепту верба до 20 % - для концептів вишня, яблуня).Найпоширенішими рослинами на території України та концептами, що їх представляють, виступають дерева калина, верба, тополя, дуб, вишня, яблуня, трави жито, пшениця, полин, рута-мята, квіти барвінок, мак, троянда, мальва. Ключову частину ядра займає інформація про денотативне значення, утворення переносних значень, що можуть у подальшому слугувати базою появи національно зумовлених символів (наприклад, калина уособлює Україну). При відносній стабільності структури флористичних концептів зміни в ній з часом відбуваються, поступово відходять на периферію давні вірування, повязані з рослинами, фольклорні символи (вишня, калина - дівчина), відбувається перерозподіл за важливістю гіпонімів у межах макроконцепту-гіпероніма (троянда зараз прототип квітки), зявляються нові компоненти. Дослідження етимології лексем, що репрезентують концепт, дало змогу зясувати особливості походження номену, від чого іноді залежали ознаки сприйняття, використання, поява переносних значень і символів (поле повязане з д. Встановлення синтагматичних відношень флорономенів з дієсловами-предикатами й прикметниками-означеннями сприяло глибшому розкриттю фреймово-пропозиційної частини концепту, а також виявленню типових рис поетичної МКС, серед яких тяжіння до образних характеристик на основі психологічного сприйняття, до метафоричних ознак, персоніфікацій, зумовлених антропоцентризмом людського мислення.