Флора та рослинність депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра - Автореферат

Флора та рослинність депресій Лівобережжя Нижнього ДніпраЛітературні матеріали про флору та рослинність депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра є стислими та фрагментарними, презентуються попутно, у форматі крупномасштабних проектів або пріоритетної тематики - структури та динаміки рослинності плакорного степу, керуючись домінантною методологією. Дослідження проведено за планом аспірантського курсу та науково-дослідними програмами відділу флори, рослинності і заповідної справи Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру УААН «Збереження різноманіття, пошук та ефективне використання біологічних ресурсів у природних та антропогенних ландшафтах на півдні України» (№ держреєстрації 0101U007189) та лабораторії біологічного моніторингу і заповідного степу Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Мета роботи - з позицій системно-структурного аналізу та еколого-флористичної класифікації розкрити структуру флори і рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. 3) розробити еколого-флористичну класифікацію (синтаксономічну схему) рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра; Уперше комплексно, у масштабі регіону Лівобережжя Нижнього Дніпра, означено обєм і таксономічний склад флори депресій.За фізико-географічним районуванням України (Природа…, 1985) депресії локалізуються у Присивасько-Приазовському низовинному степу Причорноморсько-Приазовської сухостепової провінції Сухостепової підзони та Дніпровсько-Молочанському низовинному степу Причорноморської середньостепової провінції Середньостепової підзони Степової зони.Показано, що депресії з інтразональними фітоценозами побутують поза площиною традиційного ботанічного пошуку; аналіз обєму та структури флори і рослинності депресій є актуальним доробком до класичної ботанічної тематики у причорноморських степах України.Матеріал добуто експедиційно-маршрутними методами (Методы…, 1971; Голубев, Корженевский, 1985) у 2002-2006 рр. Структуру флори опрацьовано за класичною методою (Толмачев, 1974, 1986), з позицій системно-структурного підходу (Шеляг-Сосонко, Дидух, 1979); класифікацію рослинності - за методологічними принципами Ж. Географічний аналіз флори дано за модифікованою регіональною типологією ареалу М.І. Біоморфологічний аналіз - за субординатно-серіальною класифікацією (Шаповал, 2004а, 2004б, 2005), що асимілює принципи ієрархічних та альтернативних лінійних класифікаційних систем біоморф (Серебряков, 1962; Голубев, 1972; Нухимовский, 1980). Їх площа обиралась методом мінімального аналітичного ареалу; локалізація скоординована з профілем поду та природними межами фітоценозу. Матеріал оброблено через операції з фітоценотичними таблицями (Миркин, Наумова, Соломещ, 2001) та, почасти, компютерного аналізу - пакет програм Ficen 2 (Косман, Сіренко, Соломаха, Шеляг-Сосонко, 1991; Sirenko, 1996).Систематичні пропорції флори депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра корелюють з параметрами локальних флор Євразійської степової області, у т.ч. природного ядра біосферного резервату «Асканія-Нова» (рис. Середземноморський характер родинного спектру флори депресій експлікують чільні позиції Fabaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Scrophulariaceae, Apiaceae, що домінують у флорах Середземноморської області та Chenopodiaceae - елементу аридних територій Середземноморської та Ірано-Туранської флористичних областей. Синантропна фракція посутньо коригує параметри та пропорції локальної флори депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. Географічні елементи флори депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра репрезентують голарктичний (165; 33,47%), євразійський степовий (112; 22,72%), європейсько-древньосередземний перехідний (86; 17,44%), древньосередземно-євразійський степовий перехідний (76; 15,42%) та космополітний (54; 10,95%) типи ареалу. Флорогенезисний базис адвентивної та прогресивної фракцій синантропної флори депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра формують елементи аридних областей: середземноморські (24; 21,05%), середземноморсько-ірано-туранські (22; 19,29%), ірано-туранські (13; 11,40%), передньоазійські (6; 5,26%) та ін.= d.s. ord.) у подах обєднують пульсуючі фітоценози днищ, що репрезентують етапи постгідрогенної сукцесійної серії та фітоценози у ариках - ass. Клас Molinio-Arrhenatheretea номінує гігрофітні, гігромезофітні та ксеромезофітні лучні та остепнено-лучні ценози, що локалізуються по схилах та днищах (d.s.: Gratiola officinalis, Carex praecox, Lythrum virgatum, Inula britannica, Rumex crispus, Taraxacum officinale, Stellaria graminea). Lythro virgati-Elytrigion pseudocaesiae (d.s.: Elytrigia pseudocaesia, Eleocharis palustris, Rorippa brachycarpa, Myosurus minimus, Lotus angustissimus, Psammophiliella muralis, Lathyrus tuberosus, Artemisia taurica) обєднує 4 асоціації і 3 субасоціації: ass. Фітоценози класу Festuco-Brometea (d.s.: Poa bulbosa, Peucedanum ruthenicum, Eryngium campestre, E. planum, Bromopsis inermis, Cruciata pedemontana, Stipa capillata, Plantago lanceolata, Erophila verna, Allium paniculatum s.l.

Основний зміст роботи флористичний депресія фітобіота