Вивчення судинних рослин правобережної частини долини р. Сула на обраній для дослідження території, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному і фітоценотичному рівнях. Використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології школи.
Аннотация к работе
Проблема охорони флори й рослинності в сучасних умовах належить до однієї з найважливіших і невідкладних. Внаслідок прямої дії людини, її інтенсивної неконтрольованої господарської діяльності, а також опосередкованого впливу в звязку з цим - через зміни параметрів навколишнього природного середовища багато видів рослин і рослинних угруповань опинилися під загрозою зникнення. Вже кілька десятиріч у минулому столітті та протягом першого десятиріччя двадцять першого століття на Землі прискореними темпами відбувається зникнення багатьох видів рослин, збіднення ценотичної різноманітності, спрощення структури рослинних угруповань, їх деградація. У підготовці вчителя біології загальноосвітньої школи такі дослідження є також надзвичайно важливими не лише з точки зору формування його власної екологічної свідомості та грамотності, але й для реалізації визначених державою та сучасними проблемами завдань екологічної освіти та природоохоронного виховання підростаючої молоді, що навчається в школі. Потреба в проведенні нашого дослідження з обраної теми визначається й відсутністю в опублікованих матеріалах конкретної, повної інформації про флору й рослинність околиць с. м. т.Сули на території Недригайлівського району проводили геоботанічні дослідження П.П. Кожевніков описує обстежені ним у 30-ті роки ХХ сторіччя нагірні діброви правого корінного берега Сули, що розташовані на території нинішнього Томашівського лісництва, проте вони не входять у район нашого дослідження. Територія нашого дослідження не привернула увагу ботаніків очевидно в звязку з тим, що тут збереглися лише дрібні лісові масиви між густо розташованими населеними пунктами Костянтинів, Бродок, Засулля, Терешки, Дремове, Цибулинки, а на лівому березі річки розкинулись село Березняки та с. м. т. Степові залишки на вершині правого корінного берега Сули теж настільки фрагментовані, дрібні й трансформовані від інтенсивного впливу людини, що теж залишились поза увагою дослідників. Сула на території Недригайлівського району обстежувалась ботаніками природничо-географічного факультету Сумського педагогічного інституту ім.Територія, де проводились наші дослідження, знаходиться на північному сході Лівобережного Лісостепу України, в долині р. Протяжність території із сходу на захід (вздовж долини) становить біля 10 км, ширина - від 1 до 2 км. За фізико-географічним районуванням України обстежувана нами територія входить до складу фізико-географічної області Північний Полтавський лісостеп Лівобережнопридніпровської лісостепової провінції, розташованої на просторах Придніпровської (Полтавської) рівнини, приуроченої до Дніпровсько-Донецької западини [2, 4, 17, 26, 34, 43], за геоботанічним - до Прилуцько-Лохвицького геоботанічного району Роменсько-Полтавського округу Лівобережнопридніпровської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області Східноєвропейської провінції [8]. Нешатаєвим схеми фізико-географічного районування Сумського Придніпровя [30] ця місцевість знаходиться в складі Сульського ландшафтного району Роменсько-Конотопського округу Лівобережно-Дніпровської провінції лісостепової зони. За багаторічними даними Роменської метеостанції в межах району за період з температурами повітря вищими плюс 10°С випадає 300 - 350 мм, а середньорічна кількість опадів становить 550 мм.Матеріалами для написання бакалаврської роботи стали результати власних польових досліджень, що проводились нами за загальноприйнятими методиками в околицях с. м. т. Недригайлів Сумської області протягом 2008 - 2010 років, а також опубліковані матеріали інших дослідників стосовно фізико-географічних умов, рослинності та флори району дослідження, прилягаючих місцевостей, фізико - географічних та геоботанічних районів, областей і округів Лівобережного Лісостепу України [2, 4, 9, 19, 24, 30, 34]. Маршрути пролягали вздовж долини і впоперек долини річки Сула на правобережній її частині. Дослідженнями були охоплені характерні для обстежуваної нами території біотопи й рослинні угруповання - угруповання водної рослинності, прибережної повітряно-водної, чагарникової, заплавних і материкових лук, травяних боліт (осокових, очеретяних і рогозових), чагарникових боліт (угруповання верби попелястої), вільхових лісів (у притерасній частині заплави), соснових лісів (на боровій терасі), нагірних дібров (на правому корінному березі долини річки) і степових угруповань (на вершині крутого схилу правого корінного берега біля села Бродок і Засулля.Соснові ліси; д, ксер., техн., лік., дек. Поля, схили, чагарники; одн., ксер., дек., бур., лік. Луки, світлі ліси, вздовж доріг; бт, ксер., дек., лік. Луки, вздовж доріг; бт, ксер., дек., мед., лік., бур. Остепнені луки, чагарники, світлі ліси; бт, ксер., дек., корм., лік.Недригайлів нами виявлено 304 види судинних рослин, які відносяться до 4 відділів, 5 класів, 34 порядків, 64 родин, 213 родів (табл. 98,68% видового складу судинних рослин складають представники відділу Покритонасінних (300 видів). На цей відділ припадає 98,59% виявлених родів (210 абс. число), 95,
План
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розділ 3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Розділ 4. ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ДОЛИНИ р. СУЛА В ОКОЛИЦЯХ с. м. т. НЕДРИГАЙЛІВ
4.1 Конспект флори
4.2 Систематичний аналіз флори
4.3 Екологічний аналіз флори
4.4 Народногосподарське значення та охорона судинних рослин околиць с. м. т. Недригайлів
Розділ 5. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ