Флора Чивчино-Гринявських гір (Українські Карпати) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 93
Видовий склад судинних рослин Чивчино-Гринявських гір. Ботаніко-географічна і номенклатурно-таксономічна ревізія видового складу ендеміків Українських Карпат. Созологічна характеристика та синантропна фракція флори гір та особливості її адвентизації.


Аннотация к работе
Холодного Національної академії наук УкраїниНауковий консультант: доктор біологічних наук, професор Протопопова Віра Вікторівна Інститут ботаніки імені М.Г. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Тасєнкевич Лідія Олексіївна Державний природознавчий музей НАН України, м. Львів, провідний науковий співробітник доктор біологічних наук, професор Мосякін Сергій Леонідович Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, директор інституту, завідувач відділу систематики та флористики судинних рослин доктор біологічних наук, професор Царик Йосип Володимирович Львівський національний університет ім. Захист дисертації відбудеться 15 червня 2009 р. о _10_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 Інституту ботаніки імені М.Г.Актуальність наших досліджень зумовлена ще й тим, що Всесвітнім Фондом дикої природи (WWF) та Міжнародним союзом охорони природи (IUCN) Карпатські гори визнані одним з центрів рослинного різноманіття та ендемізму і внесені до реєстру найвизначніших природних територій, що залишились на нашій планеті - Global 200. Дисертаційна робота виконувалась в межах планових держбюджетних тем кафедри ботаніки та охорони природи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: «Створення науковообгрунтованої мережі ботанічних обєктів природно-заповідного фонду на території Чернівецької області» (1996-2000), № держреєстрації 0191U034101, «Організація моніторингу за станом рослинного покриву ботанічних заповідних обєктів Буковини» (2001-2005), № держреєстрації 0102U006608, «Дослідження біорізноманіття природних екосистем Буковини як основи формування регіональної екомережі» (2003-2005), № держреєстрації 0101U008208, «Перспективи розвитку транскордонного україно-румунського співробітництва шляхом створення міждержавних заповідних територій» (2006-2007), № держреєстрації 0106U011351, «Підготовка матеріалів до проекту створення Черемоського національного природного парку» (2006-2007), № держреєстрації 0106U008998, «Підготовка матеріалів до проекту створення національного природного парку «Верховинський» (ІІ етап)» (2007), № держреєстрації 0107U010893, «Розробка і впровадження методики ідентифікації ключових ботанічних територій у регіоні Українських Карпат (на прикладі Буковини)» (2007-2008), № держреєстрації 0107U001246. Мета роботи - на основі узагальнення відомостей про видовий склад судинних рослин Чивчино-Гринявських гір та його аналізу визначити місце регіону у флористичному районуванні Українських Карпат, оцінити рівень синантропізації флори, розробити наукові основи її збереження і проаналізувати ендемізм флори Українських Карпат. Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні завдання: - встановити видовий склад судинних рослин Чивчино-Гринявських гір та скласти анотований конспект флори регіону; Вперше в результаті узагальнення відомостей про таксони, які наводились як ендемічні для флори Українських Карпат, проведено їх критичний аналіз, запропоновано новий, уточнений варіант списку ендеміків, які ростуть на території Українських Карпат, критично проаналізовано їх ареалогічну структуру, наведено хорологічну характеристику, уточнено і доповнено дані про центри поширення ендеміків в Українських Карпатах й охарактеризовано особливості їх поширення у різних висотних поясах.Флора Чивчино-Гринявських гір нараховує 1218 видів і підвидів судинних рослин (разом з кенофітами), які належать до 454 родів, 112 родин та 5 відділів. При аналізі зазначених спектрів простежується збільшення ролі флористичних елементів, повязаних із Древнім Середземям, у формуванні флори: від Чивчино-Гринявських гір (де він найменший) через Українські Карпати, Східні Карпати до Карпат (де він найбільший), а у зворотньому напрямку збільшується вплив бореальних елементів. Свідченням цього є те, що у спектрі флори Чивчино-Гринявських гір Fabaceae, Brassicaceae і Lamiaceae, які своїм походженням повязані із Древнім Середземям, займають 8, 9 і 10 місця, у спектрі Українських Карпат Fabaceae і Brassicaceae на вищих позиціях (відповідно сьома і восьма), у спектрі Східних Карпат вони знаходяться ще вище (Brassicaceae на четвертому місці, Fabaceae - на пятому). Наведені в таблиці дані свідчать про те, що роль родини Asteraceae по відношенню до Fabaceae в основному знижується в напрямку від флори Чивчино-Гринявських гір до флори Українських Карпат і Східних Карпат. Загалом, в результаті ареалогічного аналізу ендеміків, які поширені в Українських Карпатах, виявилося, що немає сенсу говорити про ендемізм флори Українських Карпат, оскільки видів, поширення яких обмежене тільки цією територією, дуже мало (Astragalus australis subsp. krajinae, Galium transcarpaticum, G. pawlowskii і близько десяти мікровидів), а всі списки ендеміків Українських Карпат - це списки ендемічних таксонів Карпат, представлених на території Українських Карпат.Наведено критичний аналіз таксономічного складу флори одного із флористичних районів Українських Карпат - Чивчино-Гринявських гір.

План
Основний зміст дисертації
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?