Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.
Івано-Франківська область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах Північно-Східна частина території (Придністровя) лежить по Подільській височині. На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні - з Коломийським, а на заході - з Тисменицьким районами. Інші ґрунти мають незначні площі: чорноземи на елювії - 2,2, лугові і чорноземно-лугові - 4,3, болотні - 1,5, дернові - 0,8, намиті - 0,9, розмиті ґрунти і виходи корінних порід - 0,3, не обстежено - 0,4 тис. га. Для визначення рясності рослин користувались шкалою Друде, при складанні таблиці вжито такі позначення: Cop3 - дуже рясно, зарослями cop2 - дуже рясно cop1 - рясно soe - досить рясно sol - багато видів sp - декілька видів un - поодинокі види До родини Складноцвітих (Asteraceae) належить 22 види, родини Розові (Rosaceae) належать 18 видів, до родини Губоцвіті (Lamiaceae) - 13 видів, родини Бобові (Fabaceae) та Рлакові (Poaceae) - по 10 видів, до родини Хрестоцвітих (Brassiaceae) належить 7 видів, до родини ранникові (Serophulariaceae) та Шорстколисті (Boraginaceae) по 6 видів, до родин Гвоздикових (Caryophyllaceae), Зонтичних (Apiaceae), Жовтецевих (Ramuncullaceae), Первоцвітих (Primulaceae) відносяться по 4 види, Подорожникові (Plantaginaceae), Ситникові (Juncaceae), Гречкові (Polygonaceae) налічують по 3 види, Макові (Papaveraceae), Геранієві (Geraniaceae), Тирличеві (Gentianaceae), Фіалкові (Violaceae), Дзвоникові (Campanulaceae), Жимолостеві (Caprifoliaceae), Маренові (Rubiaceae) налічують по 2 види, до родини Звіробійні (Hypericaceae), Молочайні (Euphorbiaceae), Повитицеві (Cuscutaceae), Китяткові (Polygolaceae), Черсакові (Dipsacaceae), Онагрові (Onagraceae) належить по 1 виду.В результаті досліджень на території урочища «Пагур» було виявлено 140 видів рослин, які належать до 111 родів та 31 родини. Провівши систематичний аналіз рослин за родинами виявлено, що найчисленнішою є родина складноцвітих, якій належить 15,7% видів.
Вывод
В результаті досліджень на території урочища «Пагур» було виявлено 140 видів рослин, які належать до 111 родів та 31 родини.
Провівши систематичний аналіз рослин за родинами виявлено, що найчисленнішою є родина складноцвітих, якій належить 15,7% видів. Найменша кількість видів належить до родин: Звіробійні, Моочайні, Повитицеві, Китяткові, Черсакові, Березкові, Лілійні, Вужачкові, Онагрові.
Згідно еколого-фітоценотичного аналізу флори, визначено, що на території урочища переважає флороценотип, до якого належить 46,4% видів, до сегетального - 21,4%, рудерального та неморального - по 8,6%, гігрофільного - 5,7%, ксерофільного - 5%, адвентивного - 3,6% та кореального - 0,7%.
Відповідно до біоморфологічного аналізу на досліджуваній території переважають багаторічні рослини, що становить 69,3%, травянисті монокарпики займають 23,5% та дерева і чагарники по 3,6%.
Екологічний аналіз показав нам, що на території урочища переважають види суходільних лучних угруповань відкритих місць.
На досліджуваній території виявлено 64 види лікарських рослин, з яких 28 видів офіційні та 36 - неофіцинальні. А також визначено медоносні та декоративні рослини.
Список литературы
1. Андржневський А., Исчисление растений Подольской губернии и смежных с нею мест. - Тр: комис. при ун-те св. Владимира для описания губернии Киев. учеб. округа, 1861. Т.4, вып. І. с. 1-51.
2. Атлас медоносних рослин України/ Л.І. Боднарчук, Т.Д. Соломаха, А.М.Ілляш та ін. - К.: Урожай, 1993. - 272 с.
3. Балковський Б.Є. Матеріали для флори Поділля. - Журн. ін-ту ботаніки АНУРСР, 1939, №23, с. 65-80.
4. Богайчук Р.С., Куковиця Г.С. Степова рослинність Західного Поділля. - Укр. бот. журн. - 1969, т. 26, №5. - с. 17-21.
5. Брадіс Є.М. Рослинність східної частини Малого Полісся та питання ботаніко-географічного районування західних областей УРСР. - Укр. ботан. журн., 1957, 14, №4. - с. 3-14.
6. Визначник рослин Українських Карпат. - Київ: Наукова думка, 1977. - 436 с.
8. География растительного покрова Украины/ Шеляг-Сосонко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.Л. - К.: Наукова думка, 1980. - 288 с.
9. Жизнь растений в 6-ти томах. - Л.: Просвещение. - 1974.
10. Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л., Протопопова В.В. Охраняемые растения Украины. - К.: Наук. думка, 1983. - 175 с.
11. Заверуха Б.В. флора Волыно-Подолии и ее генезис. - К.: Наук. думка, 1985. - 192 с.
12. Запятова А.А. Наукове і практичне значення степів зх. Поділля і Покуття. 0 В кн.: Матеріали до вивчення природних ресурсів Поділля. - Тернопіль: Кременець: М-во вищої освіти УРСР, 1963. - с. 102-104.
13. Зеленая книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества/ Под. общ. Ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Наук.думка, 1987 - 216 с.
14. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений. - Казань: Изд. Казан. ун-та, 1989. - 148 с.
15. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоровя, 1978. - 230 с.
16. Клеопов Ю.Д. Новітні відомості про флору Поділля. - Укр. ботан. журн., 1928 - с. 24-33.
17. Козій П.В. Ботаніко-географічні риси західного Поділля у звязку з природнім районуванням. - В кн.: Ювілейна наукова сесія присвячена 300-річчю Львівського державного ун-ту: Тез. доп. Секція біології і хімії. Львів: вид ун-ту, 1961. - с. 6-8.
18. Козій Г.В. Перспективи поліпшення гірських лук і пасовищ Дрогобицької і Станіславської областей. - В кн.: Підвищення продуктивності ланів, лісів і гірських пасовищ західних областей УРСР. - к.: вид. АН УРСР, 1968.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
