Джерела львівської флейтової школи, її зв’язки з регіональними та національними школами. Розвиток флейтового виконавства у всіх формах (оркестровому, ансамблевому, сольно-концертному), виконавська та педагогічна діяльність найвидатніших флейтистів Львова.
Аннотация к работе
Національна музична академія України ім.Роботу виконано на кафедрі духових та ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Офіційні опоненти:доктор мистецтвознавства, професор Давидов Микола Андрійович, Національна музична академія України імені П. І. Захист відбудеться “29 “травня 2002 року о 15год.30хв. на засіданні спеціалізованоївченої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України імені П. І. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної музичної академії України імені П. І. Дослідження не лише вперше ознайомлює з невивченою до цих пір галуззю музичного мистецтва Львова, розкриває багаті традиції флейтового виконавства, підводить підсумки значних творчих здобутків, але й обгрунтовує твердження про існування в місті школи гри на флейті: певного методу викладання, спадковості у сфері флейтового виконавства.Порівняльний аналіз характерних рис музичного виховання та життя музикантів-флейтистів у різних історичних та соціально-економічних умовах, проведення паралелей з сучасним життям музикантів, намагання піднести престиж флейтового виконавства, а через нього інструментальної музики та музичного мистецтва в цілому, визначають актуальність даної роботи. Значні досягнення та багата історія флейтового виконавства у Львові вимагають серйозного вивчення та висвітлення саме тепер, в іншому випадку, через лише фрагментарну та розрізнену інформацію, вони можуть бути просто втрачені. Сьогодні та в майбутньому завдяки таким дослідженням музиканти-духовики нашої країни зможуть спиратися не лише на окремі дослідження у сфері методики виконавства, що можуть дати лише конкретні навчальні поради, але й отримають можливість подивитися на досягнення виконавської майстерності з історичного погляду, що створить передумови більш ґрунтовного, творчого проникнення у свою професію. Кафедра духових та ударних інструментів НМАУ поставила перед молодими науковцями, які працюють над дисертаціями, завдання розробити наукові основи курсу "Історія духового виконавства України". Дисертація не лише вперше ознайомлює з невивченою до цих пір галуззю музичного мистецтва Львова, але й обгрунтовує твердження про існування в місті школи гри на флейті, багатих виконавських традицій, певного методу викладання, спадковості в галузі флейтового виконавства.Зокрема, зроблено акцент на відомостях про життя і працю у Львові перших відомих нам флейтистів (Яків, 1414 р. та Каспар, 1568-1569 рр.) та виконавців на інших духових інструментах. Протягом 20 років у львівській пресі того часу знаходимо повідомлення та захоплюючі рецензії на сольні виступи цього музиканта, який виконував у концертах і свої власні твори. Між іншим, одним з керівників товариства був флейтист, композитор, капельмейстер кафедрального собору у Львові Юзеф Башни,який часто виступав в концертах у Львові на початку 19 століття. А в 40-х роках 19 століття посаду капельмейстера Німецького театру у Львові зайняв ще один флейтист - Франц Кароль Поллак, який був до того ж співаком, композитором та органістом. В класі флейти Карла Фердинанда Лянга (працює в консерваторії ГМТ у період1880-1893 рр.), а ще в більшій мірі під час активної творчої діяльності у Львові Ентоні Шпатта (працює у консерваторії у 1895-1919 рр.) застосовується прогресивніша методика навчання флейтистів.