Основні структурно епідеміологічні характеристики та спектр ускладнень флегмонів шиї. Підґрунтя та основні причини незадовільних результатів традиційної діагностики і лікування хворих. Оптимізація диференційованих способів хірургічного лікування.
Аннотация к работе
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота базується на результатах лікування та наукового дослідження 173 хворих на ФШ за період від 1985-2003 року і присвячена проблемі діагностики та лікування пацієнтів із різними формами ФШ, а також профілактики їх ускладнень. Визначено основні причини та механізм розвитку ускладнень ФШ і розпрацьовано комплекс заходів їх профілактики. Виявлено основні причини незадовільних результатів традиційної діагностики і лікування хворих на ФШ та їх ускладнень. Оцінено інформаційність клінічних і допоміжних методів діагностики цієї патології зокрема допплеросонографії, яка дозволяє виявляти гемоциркуляційні порушення в основних судинах шиї внаслідок їх екстравазальної компресії запальним інфільтратом. Диссертация посвящена проблеме диагностики и лечения, больных разными формами ФШ, а также профилактике их осложнений и основывается на результатах лечения и научного исследования 173 пациентов, которые в период с 1985 по 2003 год лечились по поводу ФШ в хирургических стационарах города Львова.Незважаючи на прогрес у профілактиці, діагностиці та лікуванні хірургічних гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ), кількість хворих з цією патологією має тенденцію до зростання (Nicklaus Р. et al., 1996; Uram J. et al., 1998; Герич І.Д., 1998; Волошин В.А., 2001; Luiz U. et al., 2002). Провідне місце у структурі ГЗЗ займають нагнійні процеси з локалізацією в межах шиї - флегмони шиї (ФШ), особливо їх форми, які вирізняються схильністю до важкого клінічного перебігу і розвитку численних каскадних ускладнень - сепсису, черепно-мозкових ускладнень тощо (Isaacs L. et al., 1993; Лобода Г.П., 2001; Цеймах Е.А. и соавт., 2001; Абызов Р.А., 2002; Салієва З.С., 2003). Стандартом знеболювання при виконанні ОВ у щелепно-лицевій зоні, більшість хірургів вважає місцеву анестезію; понадто - в деяких сучасних літературних джерелах факт зменшення питомої ваги місцевої анестезії під час ОВ на шиї, трактується, як помилкова, неадекватна, регресивна тенденція (Стручков В.И. и соавт., 1991; Дурнова Е.А., 1998; Готь І.М. і співавт., 1999; Львова Л.В., 2002). Отож, невирішені аспекти класифікації, діагностики та лікування, дозволяють визнати ФШ однією із актуальних проблем сучасної хірургії, яка вимагає подальшого розпрацювання, що обґрунтовує доцільність виконаного наукового дослідження. Дисертація виконана згідно з планом НДР Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) імені Данила Галицького, Державна реєстрація № 0100U002259, “Розробити профілактичну програму, діагностичний алгоритм та лікувальну тактику при гнійно-запальних процесах мяких тканин, підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини, а також синдрому системної запальної відповіді, основану на зясуванні особливостей етіологічних чинників, імунологічної реактивності організму, характеру порушень зсідально-протизсідальної та кініно-калікреїнової системи та рівня ендотоксинів крові”.Основу клінічного матеріалу дисертації становлять клінічні спостереження 173 осіб, розділених на чотири групи. Виокремлення ретроспективної контрольної групи хворих здійснено з метою аналізу переваг і зясування недоліків традиційної діагностично-лікувальної програми. Другу (основну) групу утворило 50 хворих з ФШ та їх ускладненнями, яких лікували у клініці загальної хірургії ЛНМУ та відділі ЩЛХ КМКЛШМД у період від квітня 1999 до травня 2003 року згідно з розпрацьованими в дисертації діагностично-лікувальними принципами. Третю (контрольну) групу утворило 30 осіб з аналогічною патологією, яких від квітня 1999 до травня 2003 року лікували у клініці загальної хірургії ЛНМУ за традиційними методами. Четверту (другу контрольну) групу сформували із 30 практично здорових людей - донорів відділення переливання крові КМКЛШМД (1999-2003 рр.), яких використовували для виведення коректних показників норми основних лабораторних методів дослідження, застосованих у дисертації та верифікації нормальних структурно-анатомічних, синтопічних особливостей шиї в нормі за результатами інструментальних методів обстеження (допплерографія, ультрасонографія тощо).Рідше ФШ спричинялися інєкціями наркотичних речовин у магістральні судини шиї (12,7 %), зовнішньою травмою органів шиї (6,35 %), ятрогенними пошкодженнями (4,76 %) при виконанні рутинних маніпуляцій, таких як інтубація трахеї, фіброгастродуоденоскопія, непряма ларингоскопія тощо. Флегмони футляру судинно-нервового пучка (СНП) шиї та флегмони піхви кивального мяза траплялися у приблизно рівних кількостях - 11,1 % та 9,52 % відповідно.