Класифікація фейлетонів, розміщених у газеті "Кінотиждень", за наявністю або відсутністю ілюстративного матеріалу. Аналіз їх проблемно-тематичних і художніх аспектів. Класифікація за використанням череди прийомів, діалогів, антитези, паралелізму.
Аннотация к работе
Фейлетони газети «Кінотиждень» (1927): проблемно-тематичний і художній аспекти, класифікаціяфейлетон газета художній Фейлетон як художньо-публіцистичний жанр завжди був у колі наукових інтересів учених (Б. Віленський «Як писати фейлетон», Ю. Герасимчук «Трансформація фейлетону на шпальтах київської преси другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: призначення, жанрова сутність, стилістика» тощо), які, досліджуючи особливості його виникнення, розвитку, проблемно-тематичний і художній аспекти, різновиди, робили узагальнення щодо жанрової специфіки фейлетону. Проаналізовані вперше в цій статті фейлетони спеціалізованої газети «Кінотиждень» за 1927 р., на нашу думку, розширять уявлення про вищезгаданий художньо-публіцистичний жанр і сприятимуть формуванню цілісної картини розвитку фейлетону.Під час ознайомлення з фейлетонами, розміщеними в спеціалізованій газеті «Кінотиждень» (1927), було зясовано, що деякі з них мають ілюстративний супровід, який, крім атрактивної, виконує функцію підсилення комічного й акцентуації на конкретних аспектах проблеми, порушеної у фейлетоні. З огляду на наявність або відсутність ілюстративного матеріалу у фейлетонах пропонуємо класифікувати їх таким чином: 1) фейлетони з креолізованими текстами (фейлетон із карикатурами, які підсилюють їх сатиричну складову («При світлі юпітерів»); фейлетон з ілюстраціями деяких епізодів для створення гумористичного ефекту («Кіногрип (З нотаток кіноробітника)»); фейлетони з ілюстраціями деяких епізодів для унаочнення ситуації («День чудес», «Три назви»)); Завдяки їм створено антитезу між зоровим образом і вербальним супроводом, тобто відсутність між ними необхідної кореляції переконує читача в безглуздості висловленого й створює комічний ефект (зображення в пащі зляканого лева голови римлянина, який ініціював створення вищезгаданої ситуації - «Закінчив фільм із римського життя» [6, с. Необхідно зазначити, що фейлетон містить чотири ілюстрації з вербальним супроводом (зображення жінки з великими руками, яка, показуючи кіноробітнику фотографію, звертає увагу на мініатюрні руки й пишається їх невеликим розміром; зображення великого обличчя повновидої жінки - «Навіть “не поклонники” кажуть, що я створена для екрану» [5, с. Моделюючи у творі ситуацію зйомок історичного фільму й підкреслюючи реакцію перехожих на вищезазначений процес, який вони сприймають як реальність, автор не тільки підкреслює силу впливу кіно на реципієнта, а й викриває людей «в старомодних сюртуках» [10, с.У результаті аналізу фейлетонів, розміщених у газеті «Кінотиждень» (1927), зроблено такі висновки: 1. Для повноцінного висвітлення проблемно-тематичних аспектів у фейлетонах використано прийом неоголошеного сну, недомовленості, кільцеве обрамлення, зміну нараторів, оксиморонну ситуацію, діалоги, антитези, градацію, паралелізм.