Пошуки нових підстав людського буття. Становлення фестивної культури, притаманне гіперреальній сучасній епосі. Функціональний потенціал культуротворчості та її векторної спрямованості. Домінуюча причина уніфікації культурної продукції (практик).
Аннотация к работе
Фестивація та свято: культуротворчі моделі динамічності та константності буттяРефлексивна сучасна культура, з домінуючими образами та внутрішньою сутністю постала в принципово відмінному світлі, оскільки зміни в житті людини й суспільства привели до появи в культурі нових несподіваних рис, котрі дозволяють вести мову щодо феноменів свята та фестивації в дещо іншій культурософській площині. Як результат, всі залишаються задоволеними: «У звязку з тим, що кількість робочих місць у сфері культури, так само як і урядові та інші субсидії, постійно зменшується, а, з іншого боку, видовищність затребувана дедалі більше, майстри видовищ винесли свою діяльність за межі культурного простору: мова може йти про розкручування нового продукту, організації різдвяного свята на великому підприємстві, пожвавлення ділової вечері або семінару керівних кадрів. Таким чином, історично свято - це діяльність у відношенні до священних предметів, ідеалів, що розгортається в заданому ритуалі й обряді. Отже, з одного боку, свято є відпочинком, а значить трансцендентним пошуком свободи, а з іншого боку, діяльністю, яка визначається строгими правилами, відмінними від повсякденної практики, що дозволяє говорити про святковість як про специфічний комунікативний простір, ієрархія якого визначається базовими цінностями культури, а векторний рух спрямовує людину до усвідомлення ідеї свободи як сакрального центру простору. Критерієм такого розподілу постає особливого роду діяльність, проте не будь-яка діяльність характеризує повсякденність, і не можна сказати, що свято звільнено від діяльності.