Феодосія та Південно-Східний Крим за часів античної доби (середина VI ст. до н.е. - IV ст. н.е.) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукПо-різному складалися взаємини між народами, що жили саме в той час на півострові: іноді вони були мирними, часом напруженими і навіть ворожими. Дослідники сперечалися між собою, висували власні версії з того чи іншого питання, а найчастіше обмежувалися тим, що ставили питання і залишали їх відкритими до майбутніх часів, тобто тих, коли місто і його сільська округа піддадуться систематичному археологічному вивченню і коло історичних джерел значно розшириться. Тим часом матеріали, що ми маємо на сьогодні у нашому розпорядженні, дозволяють відповісти на ряд раніше поставлених питань і подати історію і культуру античної Феодосії не у вигляді окремих фрагментів чи серії питань, а в цілісності, послідовності і відносній повноті. Говорячи про значущість теми, не можна обійти стороною той факт, що вже у 1811 р. у Феодосії виник музей старожитностей, нині краєзнавчий, - сховище памяток старовини, центр наукових пошуків і місце діяльності чудових людей, інтелігентів, ентузіастів, натхнених любовю до історії і мистецтва, які не шкодували сил і засобів на порятунок і збереження реліктів, поповнення музейної колекції, пропаганду історичного минулого Феодосії і всього Криму. Мета роботи - на підставі опублікованих і неопублікованих письмових і археологічних джерел, із залученням матеріалів, що містяться у творах мандрівників кінця XVIII - початку XIX ст. і в науковій літературі нового і новітнього часу, показати історію і культуру античної Феодосії та її сільської округи, виявити особливості історичного розвитку, а також економічну, політичну та культурну роль міста і прилеглих до нього територій у Південно-Східному Криму в житті народів і держав північнопричорноморського регіону і еллінського світу в цілому.В історії музею, як у фокусі, сконцентрувалися ті явища, що були характерні для Криму після його приєднання до Росії та аж до Жовтня 1917 р. Можна відзначити деякі моменти: 1. величезний інтерес до історії півострова у творчих людей, їхнє прагнення поділитися знаннями з широкою публікою; 2. турбота місцевої влади про збереження памятників старовини; 3. гідне подиву ставлення до історії краю в навчальних закладах Феодосії: гімназистам читалися лекційні курси з краєзнавства, учителі були переважно краєзнавцями, деякі обіймали посаду завідувача музею; 4. на прикладі історії музею можна простежити етнічний склад населення Тавриди в XIX - початку XX ст. і прийти до висновку, що в створенні кримської культури брали участь люди різних національностей. Під час Великої Вітчизняної війни частину експонатів евакуювали до Сочі, чимало речей виявилося було вивезено до Німеччини. Навколо міста були вапняки, черепашники, мергелі, глина, гіпс. Але колоністи не зобовязані були копіювати політичний лад метрополії - адже серед них могли бути не тільки мілетці, та й у самих колоніях визрівали соціальні протиріччя і почалася боротьба, у ході якої зважувалося питання про владу. Але економічні звязки з Гераклеєю не припинилися, напроти, були дуже інтенсивними, про що свідчать і фрагменти амфор та амфорні клейма, у великій кількості виявлені у Феодосії і сусідніх селищах, і тривала боротьба за кримську пшеницю між Гераклеєю та Афінами, і той факт, що багато пізніше, у 72 р. до н.е., оточена римлянами Гераклея звернулася по допомогу до Херсонеса, Боспору і Феодосії, виділивши її з числа боспорських міст як стару спільницю.Залучення всіх наявних на сьогодні опублікованих і неопублікованих джерел дало можливість простежити динаміку історичного і культурного розвитку античної Феодосії та її сільської округи протягом майже тисячоліття. Цей великий часовий проміжок розділений на періоди, хронологічні грані яких збігаються з такими політичними подіями в історії міста і сусідніх з ним земель, які позначилися на долі цього регіону, як і більш великих територій Криму, а іноді і всього Причорноморя. включає два етапи: заснування колонії, народження Феодосійського полісу (близько середини VI - початку V ст.); час його незалежного існування (V - початку IV ст.). Він характеризується створенням і зміцненням економічної бази, формуванням полісного колективу, налагодженням господарських і політичних звязків з варварами, що проживали по сусідству, причорноморськими містами і більш віддаленими грецькими центрами (серед яких виділяються Афіни і Гераклея), придбанням авторитету на міжнародній арені. Перший етап вмістив події боспоро-феодосійської війни кінця 90 - кінця 80/70-х рр.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ