Кластерний аналіз комплексного клінічно-анамнестичного та параклінічного обстеження школярів із фенотипом тяжкої бронхіальної астми залежно від характеру ацетилювання. Обґрунтування необхідності диференційованого підходу до призначення лікування.
Аннотация к работе
Фенотипова неоднорідність тяжкої бронхіальної астми у дітей залежно від характеру ацетилювання за результатами кластерного аналізуВиходячи з цього, оцінка результатів комплексного обстеження хворих на БА дітей із урахуванням характеру ацетилювання з використанням кластерного аналізу, є перспективною як стосовно визначення критеріїв тяжкості перебігу захворювання, так і особливостей терапевтичних підходів [9], що дозволяє запропонувати індивідуалізовані лікувально-профілактичні рекомендації. Формувальними ознаками кластерного аналізу в групах пацієнтів з фенотипом тяжкої БА вважалися компоненти комплексного обстеження, а саме: клінічно-анамнестичні характеристики (актуальний індекс маси тіла, тяжкість першого дня загострення, генеалогічний індекс за атопічними захворюваннями), показники ефективності базисного лікування за АСТ-тестом, маркери запального процесу в бронхах (вміст метаболітів монооксиду нітрогену та загального білку в конденсаті видихуваного повітря, відносний вміст еозинофільних та нейтрофільних гранулоцитів в індукованому мокротинні), показники атопічної реактивності (вміст загального ^ E та ІЛ-4 у крові та результати шкірних алерготестів із небактеріальними алергенами) і неспецифічної гіперреактивності бронхів (за значеннями показника лабільності бронхів, провокаційної концентрації та дози гістаміну та дозозалежної кривої). Серед хворих на тяжку персистувальну БА І клінічну групу склали 28 дітей зі швидкими ацетиляторними механізмами, середній вік пацієнтів склав 12,1±0,5 років, переважали хлопчики (71,4%) та мешканці сільської місцевості (57,1%). На підставі результатів кластерного аналізу клінічно-параклінічних показників обстеження дітей, хворих на тяжку персистувальну БА зі швидким ацетиляторним статусом, встановлено ряд особливостей, з урахуванням яких вдалося виділити три кластерні підгрупи (таблиця 1). Отже, І кластер (17 школярів) охоплював дітей, хворих на тяжку БА із швидким ацетиляторним статусом, яким притаманна недостатня контрольованість захворювання на фоні базисної терапії, що, ймовірно, обумовлювалося виразною активністю запального процесу в бронхах з проявом гіпереозинофілії індукованого мокротиння.