Дослідження феноменології як виду ірраціоналізму у праві. Розгляд найбільш вагомих ідей Е. Гуссерля, які лягли в основу феноменологічного вчення, оскільки він започаткував низку нових тенденцій у філософії, які згодом були запозичені і філософією права.
Аннотация к работе
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЯК ПОШУК НОВИХ ІРРАЦІОНАЛІСТИЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В ОСМИСЛЕННІ ПРАВАЗапропоновані ознаки феноменології як ірраціоналістичного напряму у філософії права: феноменологія - це початковий етап у філософії, який намагався очистити пізнавальну діяльність від раціональних конструкцій, логіко-математичних принципів; акцентує увагу на людині та її індивідуальній свідомості, розглядаючи її акти «переживання»; достеменність буття розкривається тільки через людське самопізнання, саморозуміння та самоусвідомлення; світ цілком зводиться до субєктивного, внутрішнього досвіду людини; такі властивості свідомості як феноменологічний досвід, чуттєве пізнання, інтуїція є істинними формами пізнання; свідомість здійснює інтерпретацію феноменів; достеменне знання про світ забезпечується методом феноменологічної редукції; феноменологічне переживання можливе лише через рефлексію, спеціально спрямовану на «субєктивний досвід». Встановлено, що феноменологія права - це вид ірраціоналістичного напряму у філософії права, що розглядає правові явища як феномени - правові істини, які повязані з соціальним досвідом, закріплені в правових нормах і цінностях та утворені правосвідомістю через метод феноменологічної редукції («переживання» права). Виявлені ознаки феноменології права: феноменологія права - це вид некласичного праворозуміння; феноменологія права розвивається в руслі інтегративної філософсько-правової парадигми; розглядається як підстава відродження природного права; предметом феноменології права є рефлексивний опис права і його внутрішнього джерела свідомості; вивчає право як феномен, де право - істина, що пізнається не через усвідомлення її змісту, а через пізнання її обовязковості, універсальності, імперативності, незаперечності; передбачає інтерсубєктивне розуміння права; право є «самоданністю», яка не залежить від логічних умовиводів, що здійснює розум,; збагачує право новою методологією дослідження, зокрема феноменологічним методом редукції; стверджує про «переживання» права як нової форми його пізнання; пропонує принцип інтенціональності, який активно формується і направляється свідомістю правового субєкта; правосвідомість у феноменології права утворює ті структури і сутності, які на поверхні свідомості перетворюються в морально-правові норми і цінності. Надалі можна простежити ще більше розширення тематики дослідження самої свідомості шляхом включення в її аналіз не тільки процеси «переживання істини», але різні типи життєдіяльності свідомості - сприйняття, переживання, спогади, уявлення та фантазію тощо [3, с. Гуссерль ввів поняття «інтенціональність», під яким слід розуміти таку властивість свідомості, яка спрямована на певний обєкт; мислитель намагався очистити пізнавальну діяльність людини від раціоналістичних конструкцій; вважав, що істина приходить до людини не через раціоналізуючі зусилля розуму, а через інші форми пізнання, зокрема досвід, інтуїцію; ввів поняття феноменологічного досвіду, як форми засвоєння дійсності, яка вільна від логічних конструкцій та ґрунтується на переживанні; істина пізнається не через усвідомлення її змісту, а через пізнання її обовязковості, універсальної нормативності, незаперечної імперативності; феномен - це та сутність, яка виявляє себе у свідомості завдяки методу феноменологічної редукції (шляхом звільнення свідомості від логічних мислиннєвих та чуттєвих актів); свідомість здійснює інтерпретацію феномена; розробив новий метод - метод феноменологічної редукції, що означає виявлення сутності у свідомості людини (феномену) через ті «переживання», які у ній відбуваються; доводив, що акти «переживання» у феноменології осягаються тільки в рефлексії.